S.T.A.L.K.E.R.: Call of Pripyat

 Остання гра запланованого мною марафону по франшизі, який я розпочав на початку жовтня, і хотів пройти протягом осені, бо "S.T.A.L.K.E.R." - це осінні ігри. Так от, забігаючи наперед: останній мій сейв в цій частині, який гра робить прямо перед фінальною заставкою, датовано 30/11/2023 в 23:52... так що ледь-ледь встиг, хоч і "пропилососив" там геть усе.
Знов грав на складності "Ветеран" із вимкненим прицілом-хрестовиною.
Ну і ще, можу похизуватися, що я був присутній на "S.T.A.L.K.E.R. - FEST 2009", присвяченого виходу цієї гри.

 "S.T.A.L.K.E.R.: Call of Pripyat" - є продовженням оригінальної гри (S.T.A.L.K.E.R.: Shadow of Chernobyl). Після вимкнення Міченим Випалювача Мізків, всі ломанулися до центру Зони: хто до Клондайку Артефактів, хто до всемогутнього Виконавця Бажань, хто за розгадкою таємниці виникнення Зони...
Військові також не проспали момент, і почали операцію "Фарватер": десятки військових гелікоптерів із десантом, були направлені до центру Зони, із завдання взяти його під повний контроль. Проте операція провалилася. Із невідомих причин зв'язок із усіма бортами було перервано, а самі гелікоптери потерпіли аварій в різних ділянках Зони. Для розслідування причин провалу, СБУ виряджає свого оперативника під прикриттям - майора Дегтярьова, в минулому досвідченого сталкера. Саме його нам і дають від керування, вже за Випалювачем Мізків. Відомі місця падіння декілько гелікоптерів, всю іншу інформацію нам належить збирати самотужки.

 Насправді, звичайні сталкери також із розбігу наскочили на сувору реальність, бо не знайшли за випалювачем надуманих багатств та таємниць. По факту там лише більше аномалій, агресивніші мутанти, більшість доріг не розвідана, бандити й сюди приперлися свої "порядки" наводити, до Прип'яті відносно безпечні шляхи знають одиниці, місцеві бариги не таку щедру ціну за артефакти дають як Сидорович, а йому нести виходить вже далеко... Тож багато хто вирішив, що воно того не варто, й повернувся назад.

 Ця частина пропонує лише 3-и локації: Затон, Околиці "Юпітера" та Прип'ять. Причому, кожна із них значно більша за будь-яку локацію із попередніх ігор.
Затон представляє собою висохле русло ріки Прип'ять. В кораблі із назвою Складовськ, що тепер лежить на суші, сталкери організували укриття, яке навіть можна назвати базою. Також із особливого, тут присутні: науково дослідницька станція "Коло" та декілька індустріальних споруд...
В другій локації нам дають завод "Юпітер" на якому займалися таємними розробками та дослідженнями. В його околицях нам доступна залізниця зі станцією Янів, яку сталкери зробили нейтральною зоною, тому там знаходяться представники як Долгу, так і Волі. Неподалік від неї розташовано бункер вчених. Також, крім іншого, тут присутнє село Копачі, що через сильне радіаційне забруднення було засипане землею ще за радянських часів.
Ну і Прип'ять - головна локація цієї частини (на якій все одно найменша кількість завдань), у порівнянні із першою частиною, була повністю перероблена, прибрали Чортове Колесо (видно тільки за межами доступної нам ігрової зони) та стадіон "Авангард". Зате додали чи не повний список навчальних закладів (дитячий садочок, школа, інститут), річковий вокзал, кінотеатр "Прометей"... Гадаю, можна сказати, що нам видали іншу частину міста.

 В "S.T.A.L.K.E.R.: Call of Pripyat" значно переробили інтерфейс і додали комірки для швидкого використання обраних предметів (типу аптечок, горілки, енергетиків...) через клавіші F1-F4. До речі, з'явилося багато препаратів для тимчасової зміни характеристик персонажа, як от збільшення м'язової маси (щоб нести більше предметів), або зменшення ушкоджень від хімічних речовин, чи навіть препарат який дозволяє пережити Викид без укриття. І це все, насправді, майже повністю може замінити використання артефактів.
Було додано два нових, доволі колоритних, мутантів: химеру та бюрера.
Також тепер перша комірка для зброї приймає не тільки пістолети, а й будь-який вогнепал (нарешті). Тож я там більшу частину гри носив дробовики.
Ах так, прицілювання з пістолета також виправили (в порівнянні зі "S.T.A.L.K.E.R.: Clear Sky"), тепер його можна нормально використовувати без приціла-хрестовини.

 На початку гри, так як ми проводимо розслідування, нам треба прочитати доволі багато діалогів, що мені навіть нагадало іншу українську гру - "Xenus: Boiling Point". Та й згодом доволі багато побічних завдань треба шукати самому, розмовляючи із різними сталкерами, іноді навіть  повертаючись до попередніх локацій.
Проте, ті з ким ми розмовляємо, доволі персоніфіковані, мають унікальну зовнішність, і здебільшого запам'ятовуються. Більше того, як мені здається, зовнішність їх була скопійована із реальних людей. Бо, знаєте, є якесь відчуття реальності в тому як вони виглядають, тобто таких людей можна спокійно зустріти на вулиці і зовсім не звернути на них уваги, але в коли ти зустрічаєш їх у грі... Я от про що іще подумав в цьому плані. Пам'ятаєте такий великий кіпіш із приводу NFT в "S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl" (яка ще в розробці), тоді через страшний ґвалт користувачів, розробники відмовилися від цієї ідеї. Так от, а чи не індивідуалізація зовнішнього вигляду випадкових сталкерів малася тоді на увазі?...

 Що до відносин із угрупуваннями, ми хоч і СБУ-шник (по суті - військовий), але під прикриттям сталкера-одинака. В принципі, під час всієї гри, до нас всі ставляться нейтрально, крім Моноліту і в окремих випадках Найманців. Причому навіть якщо допомагати Волі в перестрілках із Долгом, ти не стаєш ворогом для всіх долгівців.
Та й взагалі, в "S.T.A.L.K.E.R.: Call of Pripyat" здебільшого треба протистояти саме мутантам (зомбі - туди ж). Гадаю, уважні помітили тут зв'язок із тим, що я постійно носив із собою дробовик. Також я вважаю це дуже правильним, і обумовленим подіями.
Ще тут є дуже круті унікальні аномалії, які є тільки "от в цьому місці" і ні де інде, як от аномалії Цирк, Рубець, Сосно-Дуб, Оаза... Пошук артефактів відбувається тим самим методом, що й в "S.T.A.L.K.E.R.: Clear Sky" - також в плюс. Хоча й додали новий детектор - "Сварог", він майже такий як і "Велес", але ще й показує аномалії.
Вкрай важливим доробком є те, що тепер сталкери не тільки підбирають зброю із землі, але ще й реально шманають вбитих товаришів й ворогів: "Жмурик - добрий, жмурик зі мною поділиться...".
Також дуже важливо, що тепер можна знаходити і підбирати схованки (схрони інших сталкерів), навіть якщо вони не відмічені в тебе на мапі.
І оце вперше в серії нам надали енд-гейм. Тобто в фінальній сюжетній точці, ми можемо завершити гру, або продовжити виконувати побічні завдання (чи й просто лазити Зоною), із можливістю пізніше повернутися до тої самої точки і все-таки завершити гру. Як на мене - це дуже файно, хоча варто визнати, що минулі частини не дозволяли собі такого, в першу чергу через сюжет.

 Що до недоліків, раніше не помічалося, та й якщо згадати, що гра 2009-го року - можна із розумінням поставитися, проте сьогоднішні реалії змушують звернути на це увагу. В українській локалізації, на титульному екрані гри написано "S.T.A.L.K.E.R.: Зов Припяти", а в фінальних титрах грає саме російська версія пісні "Live to Forget" українського гурту "FireLake", хоча в них є й англомовна версія.
Друге що кидається в очі, це заставки. Очевидно вирішили зекономити і зробили їх у вигляді статичних картинок з накладеними візуальними ефектами... От прям - нєєєє. Мені дуже подобалися заставки із двох попередніх ігор.
Та найбільшою проблемою тут є відсутність ВАУ ефекту... І справа абсолютно не в тому що ми звикли до Зони, зовсім ні. Раніше ми виходили із льоху і такі - ВАУ, заходили на кладовище техніки і такі - ВАУ, бачили Чортове Колесо в Прип'яті і такі - ВАУ, опинялися на саркофазі ЧАЕС і такі - ВАУ, заходили в Рудий Ліс і такі - ВАУ, ловили поглядом систему Загоризонтної Радіолокаційної Станції в Лиманську і такі - ВАУ... В цій же частині нічого такого немає і від цього навіть трохи страждає атмосфера, а вона є чи не найважливішою в цій серії ігор. Якщо сильно захотіти, можна назвати претендентами на "ВАУ" величезний роторний екскаватор в кар'єрі, та Лозу між двома багатоповерхівками в Прип'яті, але вони таки недотягують. Плюс до цього самі локації не такі "лісо-степні" як раніше, якісь більш болотяні, чи що... й забагато пусток як на мене.
Іще, причина падіння гелікоптерів - так собі, а це ж наша основна місія в грі.

 Із цікавинок, тут на диво доволі жорстко пройшлися по Долгу, а це ж наче найпопулярніше угрупування серед гравців (не для мене, я завжди за Волю топив). Скажімо так: тут виколупуються неприємні для іміджевої політики Долга факти.
Також окремо виділю серію місій по збиранню, такого собі, загону самогубць, для рейду в Прип'ять. Це просто дуже круто, ще й варіативність має.
Перед стартом "фінального забігу", в мене залишалося лише одне побічне завдання яке я ніяк не міг виконати: треба було знайти одного з друзів Кардана - Жартівника. Ну не міг і все! То зізнаюся - таки підгледів в інтернетах.
Онлайн до цієї частини - мертвий. І це дивно, враховуючи, що в онлайн попередніх частин люди все ще грають, особливо в "S.T.A.L.K.E.R.: Clear Sky".
Фінальна заставка генерується на основі пройдених, непройдених і ЯКИМ ЧИНОМ пройдених місій (як основних, так і побічних). В моєму випадку все склалося наче доволі позитивно, а сама заставка тривала ~ 6.5 хв.

 "S.T.A.L.K.E.R.: Call of Pripyat" - найстабільніша частина з оригінальної трилогії. Помітили ви чи ні, але я не згадував про баги... взагалі. Бо ті що трапилися - незначні і не варті уваги. З іншого боку, мені здається саме через це ця частина найменш амбіційна, не випробовує нічого ризиковано нового, та й вищезгадані пустки на локаціях мабуть присутні із тієї ж причини.
Проте це однозначно "S.T.A.L.K.E.R."!... із новими анекдотами та гітарними акордами...
Тож чекаємо продовження, і тримаємо кулачки! "Головне надто сі не розслаблятися за жодних умов, а то швидко тебе на той світ відправлять, як не Зона, так ті злостиві чуваки, які он де по ній шаряться" ©.

 Ну і на останок ІМХОшний рейтинг:

1. S.T.A.L.K.E.R.: Shadow of Chernobyl
2. S.T.A.L.K.E.R.: Call of Pripyat
3. S.T.A.L.K.E.R.: Clear Sky

 

Мій GMV: