Lara Croft and the Guardian of Light

 В трейлерах та на скріншотах (тобто в ознайомчому матеріалі перед купівлею) ця гра не виглядає чимось цікавим, такий собі "Alien Shooter" із пазлами. Але є три АЛЕ: по-перше - вона відноситься до серії "Tomb Raider", яку я дуже поважаю; по-друге - вона підтримує кооператив, чи навіть розрахована на нього; по-третє - в ній є можливість кооперативно грати на одному екрані.
Тож обираючи із товаришем наступну гру для сумісного проходження, вирішили взятися саме за неї. Грали по мережі, обоє використовували геймпади.

 "Lara Croft and the Guardian of Light", будемо чесними, над історією (сюжетом) особливо не париться. Лара Крофт (розкрадачка гробниць, якщо що) як це вже багато разів відбувалося, об'єднується із бандитами, щоб знайти загублену реліквію в Південній Америці - древнє дзеркало, в яке за легендою було ув'язнено злого бога з культури Майя. Ну і як завжди, знайшовши артефакт, поганці зраджують Лару й намагаються забрати коштовне дзеркало собі, попутно звільняючи зло, яке швиденько вбиває своїх "рятівників".
Крім злого бога, від вічного сну також пробуджується і вартовий, якого було перетворено на статую для того щоб охороняти потойбічного в'язня. Це індіанець Майя на ім'я Тотек. Об'єднавшися із Ларою, вони починають переслідувати втікача... Власне це і все по сюжету. І думаю, що ні у кого немає сумнівів чим це скінчиться.

 Тож, перейдемо до геймплею. Перед нами, як було сказано раніше, "Alien Shooter" подібна механіка, вигляд зверху. Обоє гравці можуть використовувати всю знайдену та розблоковану зброю (пістолети, дробовики, кулемети, гвинтівки, гранатомети...), а також в обох гравців є міни із дистанційним детонатором (Лара поділилася з індіанцем). Проте лише в Лари є гак-кішка (Grappling Hook), а Тотек має магічного списа та щит. Ну і навпаки, тільки Лара може застрибувати на спис Тотека (гиииииии), що встромлено в стіну, та на піднятий до гори щит. В той же час, тільки Тотек може ходити по канату між Ларою і зачепленою гаком-кішкою, а також бути об'єктом зачепу цієї гака-кішки.
Власне, на вищепереліченому і базується весь кооперативний компонент, в тому числі і пазли.

 Що до пазлів... Справді складних або оригінальних головоломок в "Lara Croft and the Guardian of Light" можна перелічити на одній руці черепашки ніндзя. Але не скажу, що решта завдань на мізкування нудні чи нецікаві. Класичні для забутих гробниць пастки: преси, списи із підлоги, вогняні струмені, прірви... все на місці.
Ну і окремо варто відзначити, що компоненти стрілянки та пазлів дуже грамотно і рівномірно розташовано по всій грі. Справді, жодного разу в мене не було навіть приводу для того щоб наїхати по типу: "як же задовбала(ли) ця стрільба/пазли".

 Вороги є різні, і різновидів їх багато: від мумій та павуків,  до величезних тролів і лавових тиранозаврів. Присутні вороги як ближнього так і дальнього типу атаки, деякі використовують щити, а деякі воскресають після їх вбивства, поки не підірвеш його труп вибухівкою. Є навіть декілька босів яких треба квестово валити (просто стрілянина по ньому нічого не дасть).
Кількість ворогів на метр квадратний, звісно, не така як в "Alien Shooter", я б навіть сказав, що трохи менше ніж в "Cannon Fodder 3".

 Тепер про мінуси. Найперше неприємне, що я помітив, це відновлення мертвого гравця на позиції живого. Тобто, щоб перебратися на інший бік пастки, чи прірви, достатньо це зробити лише одному, інший може померти й відродитися на місці першого. А це означає, що деякі пазли проходяться так і не будучи повністю розгаданими.
Але є й інший, більш вагомий недолік... технічного характеру. Мережевий код - поганенький. А саме, неозброєним оком помітна затримка між тим, що робить твій напарник мережевого режиму, та тим що тобі відображається на екрані. А одного разу, деякі об'єкти взагалі не відображалися в гравця який підключався до створеної гри.
Також є питання і до оптимізації. В мого товариша, на ноутбуці, ця гра місцями суттєво гальмувала, при тому, що ми грали в набагато вимогливіші ігри.
Також невеличким мінусом є відсутність лицевої анімації, навіть в заставках. Це намагаються типу як приховати, але ж помітно.

 Ще "Lara Croft and the Guardian of Light" дає необов'язкові завдання - виклики: пройти рівень за певний час, подолати струмок по плитах не змочивши ноги, знайти три сховані  урни... За їх виконання гравцям надається додаткова зброя, та артефакти, що покращують характеристики.

 Пройшовши гру в ко-опі, в нас залишилося не так вже й багато невиконаних викликів, тож я вирішив позадротити соло... Ну по-перше, я зміг подолати всі виклики, до того як гра мене запарила, чи набридла. По друге, я зробив те ж саме, ще й для DLC-шних випробувань. Це три сети, по чотири рівні, поза сюжетною кампанією, серед яких присутні масовані м'ясорубки, рівні пазли, та рівні із швидким просування вперед (втечею).
До речі, граючи соло, під керування дають тільки Лару, яка тепер також може використовувати магічний спис. Заставки підредаговано (Тотек завжди біжить "іншим шляхом, на перехоплення"), а пазли змінено таким чином, щоб їх можна було пройти самому (не використовуючи другого гравця).

 І на останок, в грі присутня безкоштовна DLC, де ми граємо Кейном та Лінчем із серії "Kane & Lynch". Проте це не просто зміна шкірок... ну нехай, не "не просто", а "не тільки". В плані самої гри - так, все те саме, просто граємо іншими персонажами, а от в заставках - зовсім інша історія, ба навіть пряме сюжетне продовження кінця основної гри.

 Дивлячись на "Lara Croft and the Guardian of Light", вона нічого не обіцяє, проте граючи в неї - вона багато чого дає, і саме тому я згоден закрити очі на її недоліки, навіть технічні. Бо вже остаточно закінчивши гру я відчував лише абсолютне задоволення. Бляха, мені навіть захтілося пограти в старенькі ігри про Лару.
Крім того ця гра підходить абсолютно для всіх: не будеш виконувати виклики - вона доволі легенька, а хочеш позадротити - ну то тримай адекватну складність із завданнями які цілком реально виконати.