Якось у мене було загострення ностальгії, і я почав шукати в Steam 8-16 бітні ігри. Багацько я тоді накупив: "Castlevania Anniversary Collection", "Contra Anniversary Collection", "SEGA Mega Drive and Genesis Classics"... серед іншого також була і ця збірочка.
"Namco
Museum Archives: Volume 1" пропонує нам 11 восьми-бітних ігор (10
оригіналів з NES та Famicom, плюс 1 гра 2020 яка повністю вписується в
стиль збірки). Звісно, як видно із назви, всі вони розроблені компанією
"Namco".
Є така приказка: "Життя - як старі ігри, в них неможливо виграти. З кожним рівнем вони стають все швидше та складніше, аж до поки ти не помреш". Насправді це зумовлено тим, що свого часу ігри (ті що старі) робилися під ігрові аркадні автомати, тож головною метою для них було викачування монет із дітлахів, саме звідси і походить нескінченне нарощування складності. Багато таких аркадних ігор були портовані і на домашні консолі. Саме їх версії і представлені в цій збірці.
Так як я остерігаюся ігор без закінчення (MMOРПГ, онлан-шутери, спортивні симулятори, файтинги...) для мене було важливим окреслити рамки (цілі), за якими я зможу вважати такі ігри пройденими. І я вирішив опиратися на ачівки Steam, вони якраз полягають у проходженні певного рівня для кожної гри. Тобто, отримання ачівки є показником того, що гра для мене пройдена.Ще варто відзначити, що тут доступна можливість зберігання ігрового процесу в будь який момент часу. Та я вирішив себе обмежити, і планував використовувати цей функціонал лише між рівнями, проте не все пройшло гладко.
Ах так, грав я використовуючи геймпад ідентичний до оригіналу для NES, без турбо-кнопок, тож щоб швидко стріляти - я справді швидко тапав по кнопці.
Ну і перейдемо до самих ігор, про кожну окремо:
- "Galaxian" - аркадний шутер. Рухаючи космічний корабель по горизонталі внизу екрана, відстрілюємо бойові редути інопланетних комах. Вороги 4-х типів, із різними патернами поведінки (найбільше проблем мав із фіолетовими). З кожним наступним рівнем лише піднімається швидкість. Окремо виділю просто дивовижно візуалізований космічний простір і неймовірно круті звукові ефекти. Ця гра була в мене на "типу Денді", проте я не був її прихильником, терпіння не вистачало. Ачівку отримав за проходження 16 рівня. Зберігався тільки між рівнями.
- "Pac-Man" - той самий, легендарний. Власне, в невеликому лабіринті керуємо "колобком", який повинен з'їсти всі крапки в лабіринті. Чотири привиди намагаються нас упіймати, проте якщо з'їсти велику цятку (4 на рівень), то тимчасово зможемо їсти привидів. Також, із кожним наступним рівнем лише збільшується швидкість. На пізніших рівнях виробляється патерн за яким гравцю зручніше збирати цятки, і потім постійно його повторюєш. В мене цієї гри в дитинстві не було, проте була доволі схожа "Brush Roller", і не скажу що вона мені подобалась. Також сюрпризом для мене виявилася присутність тут заставок, коротеньких, для хохми, та все ж. Ачівка за проходження 13 рівня. Зберігався тільки між рівнями.
- "Xevious" - шут-ем-ап (або буллет-гелл). Керуємо літаком (погляд зверху), що стріляє по летючим ворогам та скидає бомби по наземним цілям. Рухатися можна по всьому екрану, стріляти - тільки вперед. Бонуси та павер-апи відсутні. Гра не розділена на рівні, та виглядає як один нескінченний та безперервний політ. Ачівку отримав в якийсь момент. Зберігався спочатку тільки в безпечних зонах (без ворогів), потім через величезну складність довелося зберігатися прямо посеред бою.
- "Mappy" - платформер. Граємо мишею-поліціантом, що збирає речі (в основному побутову техніку), які були вкрадені котами-злодіями. Коти двох типів, із різною поведінкою, намагаються нас упіймати. Плюс купа усіляких пасток, які можна використовувати проти ворогів. Рівні відрізняються між собою, плюс бонусні рівні зі збиранням повітряних кульок. Була в мене в дитинстві, доволі подобалася, а музика в'їлася, що й досі її пам'ятаю. Ачівка за проходження 19 рівня. Зберігався між рівнями, проте якщо позадротив би, думаю, зміг би взяти ачівку і без сейвів.
- "Dig Dug" - аркада. Граємо чоловічком який копає землю та накачує насосом монстриків (поки вони не луснуть). Під землею є порожнечі в яких знаходяться монстри, тож наше завдання докопатися до них і знищити накачуванням. Вороги можуть пересуватися викопаними нами тунелями, а також, перетворюватися на привидів і рухатися в бік гравця крізь землю, про те якщо на шляху їм трапляється порожнеча чи викопаний тунель, вони матеріалізуються і вже не можуть проходити крізь землю. Насправді ця гра вимагає не аби яких розрахунків від гравця (хоча на початку і дуже легка), як правильно прокопати тунель, аби захистити себе від привидів, та як розділяти монстрів, аби вони не нападали на тебе гуртом, бо під час накачування - ти беззахисний. Зі зміною рівнів змінюється розташування монстрів і порожнеч, та збільшується швидкість. Ачівка за 19 рівнів. Зберігався між рівнями.
- "Tower of Druaga" - аркадне РПГ. Граємо лицарем на рівнях (поверхах) подібних до рівнів з "Bomber Man". Щоб піднятися на наступний поверх, потрібно підібрати ключ, та відчинити ним двері. Величезна кількість різновидів ворогів з унікальними правилами поведінки. Гравець може або тримати перед собою щита, або виставляти вперед меч при цьому прикриваючи свій лівий бік щитом. Із кожним наступним поверхом з'являються нові типи ворогів, та змінюється їх комбінування. Певен, що зненавидів би цю гру в дитинстві. Справа с тому, що без мануалу в ній НЕМОЖЛИВО розібратися. Насправді ж на кожному поверсі є схований скарб. Для того щоб його знайти потрібно виконати якусь неочевидну дію (вбити всіх ворогів, доторкнутися до лівої стіни, стояти не рухаючись на стартовій позиції протягом 10 секунд...). Скарби ці дуже різні, деякі полегшують проходження наступних рівнів, деякі мають негативні ефекти, а без деяких неможливо буде пройти певний поверх. Для мене є очевидним, що ця гра розрахована на більш дорослу аудиторію 80-х років, і для свого часу вона і справді ГЕНІАЛЬНА, бо змушувала створювати спільноти для обміну знайденою інформацією між гравцями. Зараз же, я отримав ачівку за підбирання скарбу на 33 поверсі, повністю слідуючи опису із проходження та зберігаючись між рівнями.
- "SkyKid" - сайд-скролл шут-ем-ап, на кшталт "TaleSpin". Керуємо літаком, можна рухатися по всьому екрану, але стріляти тільки в один бік, також є можливість виконання мертвої петлі для ухиляння від ворожих атак. Ворогами виступають літаки, повітряні кулі, різні системи ППО, танки, фортеці, та летючі фортеці. Посеред рівня можна підібрати бомбу, яку потрібно доставити до фортеці і влучно поцілити нею в самісінький центр. Проте, це не обов'язкове завдання, головне - долетіти до кінця рівня і приземлитися на своїй базі. Кожен рівень унікальний. Гра має дитячий візуальній стиль та музичний супровід, проте за ігроладом могла б бути зроблена із серйозним сетингом. Не знаю як до цієї гри я поставився б у дитинстві, але зараз вона мене дуже дратувала, не знаю чому, механіка наче й непогана, але... не знаю. Єдина гра зі збірки в якій є повноцінний (одночасний) режим на двох гравців. Також це перша гра збірки, яка має екран перемоги (за це і дають ачівку), проте після нього гра починається з початку. Намагався зберігатися тільки між рівнями, але на 14 та починаючи з 18 довелося зберігатися під час польоту.
- "Dragon Buster" - сайд-скролл РПГ. Граємо героєм із мечем, що подорожує між різними катакомбами і рятує принцес. Кожен рівень має кілька локацій (катакомб), із можливістю вибору шляху на мапі, та закінчується завжди лігвом дракона, в якому треба перемогти боса рівня (очевидно що дракона). Катакомби представляють собою систему розгалужених коридорів із кімнатами. В коридорах зустрічаються звичайні вороги, в кімнатах - міні-боси. Перемігши міні-боса нам дають різні предмети (компас, додаткове контінью, магічна атака, лікування...) або вихід із цієї локації. Гра мені насправді дуже сподобалась, хоч керування і доволі дивне (реалізація високого стрибка, атаки зверху, використання предмета), проте можна розібратися і без мануалу. Це перша гра зі збірки яка має повноцінний фінал - закінчення. Зберігався між рівнями (імітуючи нескінченні continue), проте на останньому довелося зберігатися і між локаціями.
- "Dragon Spirit: The New Legend" - шут-ем-ап із поглядом зверху. За механікою схожа на "Xevious": стріляємо по летючим цілям та бомбимо наземні, але набагато якісніша: присутні бонуси та павер-апи, гра поділена на рівні різноманітної тематики, в кінці кожного рівня битва із босом (боси дуже круті насправді). Перша гра збірки із повноцінним сюжетом (історією). Граємо драконом, що відправся в подорож, щоб подолати повстале зло (ця гра є сиквелом). Цікаво, що рівень складності обирається шляхом коротенького тренувального рівня. Якщо його пройти, то стартує звичайний (повноцінний) режим гри, але якщо на ньому загинути, то запускається полегшений режим, в якому ми починаємо вже прокачаними драконом, присутні не всі рівні, та немає останнього боса. В звичайному режимі важливо зберігати прокачаного дракона, бо отримавши одне ушкодження, за яким слідує регресія, це дуже часто призводить до каскаду помилок, що ведуть до повної смерті. Я пройшов повноцінний режим по чесному, без жодного сейва. І мушу сказати, що гра серйозно так важкенька, проте перемігши - отримуєш неймовірне задоволення самим собою.
- "Splatterhouse: Wanpaku Graffiti" - біт-ем-ап платформер. Зацікавився цією грою після проходження екстремально-кривавого "Splatterhouse" для TurboGrafx-16. Проте саме ця гра, хоч за механікою і відповідає оригіналу, має миловидний вигляд. За легендою, розробники хотіли зробити гру для Nintendo в своєму стилі, але їм було відмовлено, бо Famicom та NES позиціонували себе як сімейні консолі, тож розробники чи то на зло, чи то по приколу викрутили режим кавайності на максимум. Граємо повсталим з мертвих хлопцем, що вирушає на порятунок своєї дівчини, яку було викрадено гелловінським гарбузом. Просто неймовірно крута гра, до якої треба трохи призвичаїтись. Супер цікаві боси, серед яких вампір, що танцює в стилі "Thriller" Майкла Джексона та Муха, що пародіює саме фільм "The Fly" 1986 року... Проте гра не важка, труднощі були лише із фінальним босом. Пройшов її чесно, без сейвів, спочатку із використанням кодів рівнів (які показуються на початку кожного рівня), а потім взагалі всю гру на одному контінью здужав.
- "Pac-Man: Championship Edition" - черговий різновид Пак-Мена, 2020 року. Механіка така ж як і в оригіналі, проте лабіринт більшого розміру, також відсутнє розділення на рівні (зібравши цятки, одразу з'являються нові). Два рівні складності, та крута музика. Ачівок до цієї гри не було, тож я просто трохи в неї пограв.
"Namco Museum Archives: Volume
1" - не є чимось новим і повністю відповідає очікуванням гравців. Але
скажу так, що "Dragon Spirit: The New Legend" та "Splatterhouse: Wanpaku
Graffiti" вже є достатньою причиною, щоб купити цю збірку.
А зараз я сиджу і думаю: як би мені хотілося б подібну збірочку ігор серії "Hudson's Adventure Island".
Ну і мій рейтинг присутніх тут ігор:
01. Splatterhouse: Wanpaku Graffiti
02. Dragon Spirit: The New Legend
03. Mappy
04. Dragon Buster
05. Tower of Druaga
06. Galaxian
07. Pac-Man: Championship Edition
08. Pac-Man
09. SkyKid
10. Xevious
11. Dig Dug
Немає коментарів:
Дописати коментар