Tomb Raider II

 Після проходження "Lara Croft and the Guardian of Light" мені так закортіло пограти в щось із серії "Tomb Raider", що я не втримався і взявся за цю гру. До того ж я був цілком задоволений як оригіналом так і ремастером "Tomb Raider: Anniversary".
Грав на PS-подібному геймпаді, налаштованому через програмку "Xpadder", що імітує введення із клавіатури.
А ще так сталося, що це перша гра, певну частку якої я пройшов використовуючи Steam Deck. Хмарне збереження ця гра не підтримує, тож я просто перекидав сейви з компа на Steam Deck, і навпаки.

 "Tomb Raider II" починається заставкою, яка одразу спойлерить нам фінального боса (і навіть як його вбити). Показано древній Китай, та дракона (більше схоже на велетенську вогнедихальну ящірку) який атакує монахів. Так трапилося, що один із монахів помічає кинджал, який стирчить із тіла дракона. Йому вдається висмикнути цей кинджал, і це призводить до смерті дракона. Потім показано, що монахи заховали цей кинджал в якомусь храмі.

Одразу після цього нас повертають до сьогодення, де Лара Крофт - розкрадачка гробниць, прибуває до Великої Китайської Стіни, і тут починається гра.
В кінці першого рівня, на нас нападає монах, але отримавши стусанів - ковтає отруту і помирає. Проте перед смертю дає нам певний орієнтир і прізвище.
І так, вступ, в принципі, як і історія в цілому - поганенькі. Якось, замовлення на пошук артефактів із пророцтва Майя, з оригіналу - було набагато цікавішим.

 В цій частині Ларі доведеться побувати на Великій Китайській Стіні, у Венеції та Тибеті, на затонулому кораблі та нафтовій платформі, а також у містичному місці із ширяючими островами...
У ворогах в нас, крім звичайних тварин (типу тигрів та орлів) купа-купезна різноманітних людей: з битками, з пістолетами, з вогнеметами, пірнальники з гарпунами... І це найбільший мінус гри. Я просто іноді забував, що граю в типу як екшен-адвенчу, а не в якийся кривий шутан від третьої особи. На превеликий жаль, розробники чомусь вирішили зробити із Лари якогось маніяка-різника... Нагадаю, що в оригіналі, Лара вбила 4-й людей за всю гру, а тут же вона наче зброя масового ураження (навіть із ремейком 2013-го може посперечатися в цьому плані). Що й казати, якщо остання місія-пролог, відбувається в стилі місії-прологу з "Hitman: Blood Money".
Проте, все таки є й вороги, які і мали б бути у цій грі - містичні. Власне це єті та нефритові солдати, плюс двійко босів. Гадаю й не варто казати, що це слабувато і замало...

 Що до керування, воно залишилося таким самим (геніальним), як і в оригіналі. Власне, досі важко повірити, що це ігри 90-х років. Але в "Tomb Raider II" додали і деякі нові можливості: більш довгий стрибок, перестрибування зі стіни на протилежну стіну, використання фальшфеєрів, та додали транспорт (човни та снігоходи). До речі керування снігоходом - дуже сподобалось.
Проте деякі елементи керування в грі не пояснюються зовсім, а без них цю гру пройти неможливо. Тож я сюди випишу дещо:

• більш довгий стрибок - в момент стрибка затиснути кнопку "повільної ходьби", це дозволить Ларі стрибнути трошки далі;
• стрибок із розворотом - тримаючись за стіну чи сходи натиснути стрибок, а потім (вже у повітрі) кнопку вперед, це дозволить Ларі розвернутися обличчям до протилежної стіни і вхопитися за неї;
• вийти із транспорту - стрибок, і майже одразу вбік.

 В цій частині чомусь стало більш помітним те, весь ігровий світ поділено на однакові куби, що полегшує оцінювання та прорахунки стрибків, але негативно впливає на атмосферу.
Ну і ще, тут додали дуже багато безглуздих зон та шляхів, в яких нічого немає.
А от анімацію поліпшили, і навіть графіку трохи підтягнули. Тепер у Лари округлі груди, замість трикутників із оригіналу. Ну і мушу відзначити, що розробники більш відверто акцентували увагу на еротичному компоненті цієї франшизи.

 Що ще сказати... Особисто в мене фінальний бос застряг в текстурах і нічого не міг мені зробити, тож я його поклав без жодного супротиву, хоча потім все одно завантажився і переміг його без того бага.

 "Tomb Raider II" складніша та на багато нудніша за першу частину. Тільки під самий кінець з'являються відчуття, власне, "Tomb Raider". Тож я все-таки більше схильний до того щоб НЕ рекомендувати саме цю частину.