Final Fantasy X-2 - HD Remaster

 Я вже не одноразово казав наскільки особливою для мене стала "Final Fantasy X". І от ще одна особливість - це перша частина, за спінофф якої я взявся (до цього граючи виключно в номерні частини). Причина в цьому дуже проста - моє жлобство.
Справа в тому, що купити "Final Fantasy X" на ПК можна тільки в складі збірки "Final Fantasy X/X-2 - HD Remaster", до якої також входять короткометражка "Final Fantasy X - Eternal Calm", власне "Final Fantasy X-2", "Final Fantasy X-2 - Last Mission" та радіодрама "Final Fantasy X - Will". І пропустити те за що я віддав грошики, вищезгадане жлобство - мені не дозволяє. Але давайте по порядку, та майте на увазі, що тут спойлеряться події і закінчення оригінальної "Final Fantasy X".

 Почнемо з "Final Fantasy X - Eternal Calm". Це невелике відео є сюжетним зв'язком між основною грою (X) та її спіноффом (X-2).
Минуло 2-а роки після того як Юна з друзями перемогла Гріх... Два роки Спокою в Спірі... Два роки, як зник Тідус. Юна живе на рідному острові - Бісейді, та виконує функції священика і радника, всіляко намагаючись вберегти себе від багатьох спроб маніпулювання нею та її ім'ям з боку нових формувань та спільнот, що з'явилися після розпуску ордену Євон. Допомагають їй в цьому Вакка та Лулу, які вже одружились і чекають на дитину.
Та якось на цей острів припливає Рікку, і передає Юні сферу із відеозаписом, на якому за ґратами сидить молодий хлопець, "дуже" схожий на Тідуса, та каже тому хто робить цей запис, що він не мав вибору, бо намагався врятувати "її". Цю сферу знайшов Кімарі на горі Гагазет. Тож підбурювана енергійною Рікку, Юна залишає свій тягар "тієї що принесла Спокій" позаду, і навіть не чекаючи Вакку та Лулу відправляється в подорож для того, щоб розгадати таємницю знайденої сфери і з надією знайти Тідуса.

 Гра "Final Fantasy X-2" показує події через деякий час після того, як Юна вирушила в подорож по Спірі. Тепер вона і Рікку входять до складу ватаги шукачів сфер - Голвінгс. Очолює цю команду Брат - син Сіда та старший брат Рікку. Також до складу Голвінгс входять: навігатор Бадді - друг дитинства Брата, інженер Шинра - малий вундеркінд раси АльБет, та польовий агент Пейн - таємнича дівчина мечник. І ще на їх летючому кораблі (дуже крутому насправді) постійно знаходиться торговець раси Хайпелло.
Власне бігати за сферами та битися із монстрами (які все ще чомусь залишаються в Спірі) доводиться саме Юні, Рікку та Пейн, або як Рікку їх називає "YRP". Вони ж і є головними героями, яких дають нам під керування.

 Сама ж гра стартує із концерту "Юни" на стадіоні Лука. Де вона виконує попсову пісню, гіршу за середненького представника на Євробаченні, ще й англійською... Зрештою виявляється, що це не Юна, а самозванець - Лабланш із конкуруючого синдикату шукачів сфер. Справа в тому, що після зникнення Гріха в людей Спіри з'явилося значно більше вільного часу, тож вони почали цікавитися власною історією. Звідси попит на загублені сфери, що розкидані по всій Спірі. Ну а там де попит, там і пропозиція - тобто створення груп шукачів сфер, які ці сфери знаходять і вигідно для себе продають. До-речі, що до того концерту Лабланш у вигляді Юни... навіщо?.. цього в грі чомусь вирішили не пояснювати...
Власне, після цієї міні-місії із концертом, нам дають ще одну повноцінну місію де треба наввипередки із Лабланш знайти ще одну сферу, а після цього нас уже повністю відпускають в майже вільне пересування по всій Спірі.

 Що ж, схоже, що жителі Спіри не дуже відрізняються від нас, тому після перемоги над Гріхом, вони почали шукати собі нових ворогів, і так як проблем уже не вистачало, то вони почали самі собі їх створювати. З'являються дві нові протидіючі спільноти: Новий Євон (визнає помилки свого попередника, та все ще є релігійним орденом) і Юх Ліга (напів-воєнізований рух направлений на встановлення чіткого керівництва по всі Спірі для направлення розвитку в процвітаюче майбутнє). Також Ронзо збираються іти війною на Гуадо, за їх напад на Гагазет, під керівництвом Сеймура. АльБет понаставляли свої машини маже у всіх храмах, а Занарканд перетворюється на туристичний атракціон...

 Власне, що до самої гри. Нам повернули більш класичний JRPG, з "умовно динамічними" боями, без індикації черги, та без можливості зміни персонажів під час бою. Останнє зумовлено тим, що у нас лише три основних персонажі, які і так постійно на полі бою.
Зате повернули професії (я за ними навіть дещо сумував), але тут вони називаються сферами-одежі. От їх якраз можна змінювати під час бою. За замовченням Юна - стрілок (пістолети), Рікку - крадій (два даґери), а Пейн - воїн (меч). Присутні як стандартні професії: білий маг, чорний маг, берсерк, темний лицар... так і більш рідкісні: танцівниця, алхімік, леді-удача, фестиваль...
Можна в будь-який момент перевдягти будь-якого персонажа в будь-який костюм, отримавши при цьому його можливості. Також не заборонено одночасно вдягати однотипні костюми, хочеш три берсерка - та будь-ласка. Чим довше використовується якийсь костюм - тим більше його особливостей стають доступними саме для того персонажа, який цей костюм використовує.
Процес зміни костюмів показано в стилі Сейлор Мун, і деякі з них є доволі відвертими (тут мій внутрішній фетишист радісно плескав в долоні). До речі, я знайшов майже всі сфери-одежі, пропустивши лише спеціальний костюм для Пейн, та костюм Маскота.

 "Final Fantasy X-2" багато в чому є фан-сервісом. Власне, самі ці костюмчики, ставання "YRP" в героїчні пози, безліч сміхуєк та посилань. Одна фраза Юни: "Game Over Men, Game Over!" із посиланням на "Aliens" (1986) чого тільки коштує.
Також тут дуже багато міні-активностей, від QTE до типу шутера від першої особи. І (занадто) багато із них йдуть з доволі великими поясненнями як в це грати. Визнаю, деякі із таких активностей мені сподобались, як от Бліцболл (який тут спрощено до рівня "футбольного менеджера") та пошук захованих комо-сфер (типу камер спостереження) за допомогою яких треба знайти цифри коду від дверей в таємній печері, ще й не мало тих яких було вставлено в основний сюжет. Але ж і тих на які я забив (бо дратували) також дуже багато, наприклад активності в парку розваг в "Землі Спокою" та тренування Чокобо...
Я навіть ризикну заявити, що оці міні-активностей і є основною частиною гри.

 Отак і граємо ми в такий собі, абсолютно несерйозний "Єралаш", аж раптом в нас кидають заставкою, де Юні сниться як її та Тідуса розстрілюють солдати Євона... Тут якраз час згадати навіщо Юна взагалі стала шукачем сфер... але ні, далі знову "Єралаш". І так відбувається декілька разів протягом всього проходження, і закінчення типу як мало б бути серйозним, але після всіх тих "Єралашів"... ну, таке...
Хоча зауважу, що ця частина має декілька закінчень. Але від чого вони залежать - мені не відомо.

 Що ще... Мені особисто дуже сподобався Шинра - геній, який коли не хоче чогось робити, чи не знає відповіді одразу з'їжджає на те, що він "лише дитина".
З приводу Пейн, боявся що буде мене дратувати, але прийняв її цілком нормально, добре вписалася в групу, хоча передісторія в неї і слабенька.
Цікаво також, що Брат постійно клеїться до Юни, тобто до своєї двоюрідної сестри.
Окремо варто відмітити ще одну ватагу шукачів сфер "Кіндергардіанс", її очолює малий, що був типу як охоронцем для свого старшого брата, який був Призивачем. В його команду входять тільки діти, і яка ж все-таки крута гра слів в їх назві - просто БРАВО!
Ностальгійний ефект - присутній. Гравець знову повертається в ту саму, знайому Спіру. Справді хочеться просто пройтися по знайомим місцям і віддатися спогадам.
Ну і окремо виділю режим Розвитку Монстрів. Тут ми можемо ловити різних монстрів по всій території Спіри і виставляти їх в турнірах, або одиночних боях. Там вони прокачуються, і по мірі цього відкриваються їх історії, кожна з котрих закінчується заставкою. Нагадаю, що монстри тут, це люди, душі яких після смерті не було відпущено за допомогою обряду. Тож тут є як доволі кумедні (наприклад про монстра Бехемота, який мріяв продавати повітряні кульки), так і доволі сумні (наприклад про хлопчика, який після смерті став вовкоподібним монстром, та він все ще дуже любить свого собаку, тому зрештою наважуються навідатися до нього). І оці коротенькі історії нагадали мені одну із найкращих ігор на Wii - "Fragile Dreams: Farewell Ruins of the Moon".
Взагалі, гадаю, що ця гра розрахована на два проходження (раніше це було чи не обов'язковим для консольних ігор). Типу перший раз пройти - як пройдеться, а другий раз задротити в усіх активностях, намагаючись вибити 100% проходження. Особисто я закінчив із результатом в 73% за одне проходження.

 Що ж, далі по списку в нас "Final Fantasy X-2 - Last Mission". Це, я б назвав, додаткова активність, також із величеньким  мануалом, як в неї грати.
Події розгортаються після "Final Fantasy X-2", "YRP" отримують листи із пропозицією пішки піднятися по загадковій вежі, на горі якої їх буде чекати дещо варте уваги. По сюжету - це все.
Сама гра тут - рогалик (Roguelike). Випадково генеровані локації. Пересуваємося і атакуємо по клітинках, як і вороги. Знаходимо і покращуємо сфери-одежі, від яких залежать уміння персонажа. Купа предметів: лікувальних, атакувальних, допоміжних... Знаходимо і активуємо ліфти, на яких піднімаємося на поверх вище. Я вирішив не задротити, та й пристойно вже запарився цим спіноффом. Тому  дійшов тільки на 15-й поверх (з 80-ти), де не зміг активувати ліфт і програв.

 Ну і останнє: "Final Fantasy X - Will". Це радіодрама із субтитрованим супроводом, що відтворюється під час демонстрації артів і концептів, в меню "Credits & Bonus Audio".
Тут Тідус чомусь не зник, а Юна покохала іншого, і знову з'являється Гріх... давайте просто зробимо вигляд, що цього контенту не існує.

 В цілому, я волів би зупинитися на "Final Fantasy X" і не спіноффити взагалі... Серйозно, навіть я зміг би провести час витрачений на проходження цієї гри краще. Зрозумійте мене правильно: "Final Fantasy X-2" для "Final Fantasy X" - це як "The Predator" (2018) для "Predator" (1987). Тобто так, типу прикольно, і справді може сподобатися, але тільки якщо ви не є фанатом оригіналу.
В "Final Fantasy X-2" дійсно вистачає крутих геймплейних фішок (повернення до "професій" чого тільки варте), але я не дарма тут декілька разів використовував слово "Єралаш", бо цей спінофф дійсно ПСУЄ враження від оригінальної частини. Тож будьте обережні. 

 

Відібране GMV (СПОЙЛЕР):