Delta Force

 Це найстарший тактичний шутер від першої особи із відомих мені. Хоча саме ця частина і не викликала в мене ностальгійних почуттів, бо раніше я в неї не грав (на відміну від "Delta Force: Land Warrior").

 "Delta Force" дає можливість зіграти в ролі оперативника одноіменного військового підрозділу спеціальних операцій. Із особливостей - фокусування на серйозності. Тобто перед нами велика відкрита локація, на якій потрібно виконати одну або декілька завдань. Причому, як це зробити - вирішує сам гравець. Ми вбиваємо ворогів одним-двома влучаннями, так само і вороги можуть вбити нас.

 По суті нам доступні 5-ть кампаній в різних країнах (від 6 до 10 місій в кожній):

• Перу - операції проти наркокартелю;
  
• Чад - операції проти терористів, що викрали якогось високопосадовця;
  
• Індонезія - операції проти терористів, що захопили біологічну зброю;
  
• Узбекистан - втручання в громадянську війну, яку розпочав один із генералів;
  
• Нова Земля (росія) - операції проти військових-путчистів, що захопили ядерну зброю і вимагають відставки президента роісї, погрожуючи розпочати Третю Світові Війну.

Варто зазначити дуже важливу особливість. Вороги в кожній кампанії розмовляють на мові відповідній до країни, де відбуваються події. Причому в Узбекистані (як і на Новій Землі) противники переговорюються російською, що як на мене не ляп, а більш менш правдоподібність, як на 1998 рік. Також важливо, що озвучка без акценту, тобто справді були записані голоси людей із нативним знанням мови.

 Що до геймлею, крім вищезазначених особливостей тактичності, тут використовується ДУЖЕ крутий спосіб відображення погляду через оптичний приціл. В звичайному режимі перед нами просто хрестовина, але якщо натиснути на праву кнопку миші, якщо на нашій зброї є оптичний приціл, то цей вигляд через оптику не затуляє нам весь екран, а показується тільки в верхньому правому куті, при цьому основну частину екрану залишаючи в звичайному режимі. Серйозно, це дуже круто і зручно, і я просто ніяк не можу зрозуміти, чому таку фішку не стали використовувати в інших іграх!
А ще звук... Блін, який же він тут крутезний!!!
Також дуже файні ефекти вибухів і диму.
Ще, не одразу помітно, але балістика тут присутня.

 А тепер про недоліки. Одразу зазначу, що жоден із них не недоліком на момент виходу гри, але я грав в неї зараз... на чверть століття пізніше.
Видів зброї тут малувато, але найсмішніше те, що немає жодної причини обирати щось інше, замість автоматичної гвинтівки М4 із оптичним прицілом та підствольним гранатометом.
Також, не дивлячись на можливість стелсу і спонукання до нього в брифінгах, найефективніше - тримати дистанцію, покладаючись на оптику, та обстрілювати ворожі бази із підствольного гранатомету перед тим як до них заходити.
Зараз вже відчувається, що ця гра одноманітна (прям так дуже відчутно), ще й місій виявилося забагато.
В багатьох пригорає, що ландшафт дальнього плану промальовується "сходинками". Хоча мене то не дратувало.
Ну і іноді гра чомусь зависає, аж настільки, що допомагає лише ребут компа.

 Тут є два режими складності ворожого АІ: нормальний та складний. Рекомендую грати саме на складному, бо на нормальному ця гра перетворюється в тир, і ніякої тактики не потребує.
При грі соло - місії в кожній кампанії відкриваються поступово. Сейви посеред місій відсутні, тобто тебе вбили - починай спочатку. Але найболючіше, це в кінці місії зловити вищезгаданий фриз.
Проте тут є й кооперативний режим. В ньому всі місії у всіх країнах доступні одразу. А під час гри, у випадку смерті, гравець одразу перероджується в стартовій точці і може продовжити виконання місії. Причому, респаун ворогів - відсутній взагалі. Ну і очевидно, що в коопі гра стає значно менш тактичною, бо по суті за смерть ніяк не карають.

 "Delta Force" - свого часу геніальна гра, що зробила величезний внесок в розвиток свого жанру. Проте зараз, дуже мало причин для того щоб в неї грати. Я назву лише дві: ностальгія і цікавість до історії розвитку ігропрому.