Unreal Tournament

 В першій половині нульових, в часи розквіту комп'ютерних клубів, майже всі гравці ділилися на дві групи: прихильники "Counter-Strike" (до якої і я себе відносив) та прихильники "Quake". Тактика проти швидкості, реалізм проти фантастики, командні дії проти індивідуальної майстерності... чим не клондайк для холіварів. Але тоді також майже всюди була встановлена і "Unreal Tournament", яка як не дивно подобалась обом групам, хоча й більш схожа саме на "Quake". Але ЧОМУСЬ в неї зовсім не часто грали...

 Ця гра - до зубного скреготу арена-шутер від першої особи. Як наслідок, сюжет як такий тут відсутній. В стартовій заставці нам лише повідомляють, що в майбутньому, через рівень насильства, що постійно збільшується, величезна корпорація організовує Турнір, де учасники на закритих аренах, маючи в доступі непоганий арсенал зброї, намагаються вбити одне одного. Ну і звісно, за цими боями спостерігають безліч глядачів (привіт "The Running Man" 1987). Власне, одним із таких бійців ми і граємо. Обрали зовнішній вигляд, ввели свій нікнейм, і вперед до Чемпіонства.

 Не дивлячись, на те що "Unreal Tournament" здебільшого мережева гра, мені завжди подобалось як тут побудовано самітнє проходження, з ботами, які мають аж 8-м рівнів складності (я грав на рівні "Адепт" - це 5-й, якщо рахувати від найлегшого). По суті, нам просто поступово відкривають арени, і додають кількість бійців на них. Якщо ми першим виконуємо вказану умову (типу, вбити 10-ть ворогів) то отримуємо нову арену-рівень, якщо ж один із ботів (чи ворожа команда) виконує умову цю раніше, то бій вважається програним, тобто наступна арена не відкривається.
Тут представлені 4-и типи боїв: "Дезматч" - кожен сам за себе; "Домінатор" - треба активувати і утримувати ключові точки на арені; "Захоплення Прапора" - треба захопити прапор на ворожій базі і принести його на свою; "Ассаулт" - одна команда має виконати певний сет дій, друга намагається цьому завадити, потім команди міняються ролями, а виграє та команда, що виконала завдання швидше. Плюс окремо подається "Чемпіонські Бої", хоча по суті це той же "Дезматч", тільки із більш серйозними суперниками. А закінчується це поєдинком один на один із чинним Чемпіоном, до 15-ти фрагів.

 А тепер про три основні переваги, які одразу спливають в умі, коли чуєш про цю гру: зброя (крутезна підбірка інструментів вбивства, кожна одиниця з яких має по два режими ведення вогню), локації (крутезні арени, що запам'ятовуються не тільки своїм планом але й візуалом), музика (просто крутезне "уц-уц-уц-уц....").
Про зброю просто неможливо не сказати більш детально. На старті і після переродження нам дають лише пневматичний молот та пістолет, всю іншу зброє ми мусимо знаходити на локації, або підбираючи із вбитих ворогів. Тут і два бластери, і дробовик, і кулемет, і дві ракетниці, і снайперська гвинтівка, і дискомет,  і кислотна гармата.... що ще вам треба ?! Якраз те що було сказано вище: кожна зброя тут має по два режими вогню (крім снайперки). Як приклад, дробовик: основним вогнем шмаляє навсібіч шматками гарячого металу, альтернативним - навісом випльовує осколкову гранату, що детонує при падінні; або дискомет: основним вогнем запускає диски які безліч разів рикошетом відбиваються від стін, альтернативним же - диски вибухають при першому контакті із будь-чим...
Крім зброї, по локаціям також розкидано аптечки, броня, та деякі модифікатори (що дозволяють стати тимчасово невидимим, посилюють зброю, чи дають можливість високого стрибка).

 Ще з цікавинок, в режимах "Домінатор" та "Захоплення Прапора" кожному бійцю видається портативний телепортер. Це такий собі диск, який можна жбурнути куди хочеш, а потім в будь-який момент телепортуватися до нього. Звісно це дозволяє діставатися місць, які недоступні в звичайних умовах.
Також бійці тут відносяться до різних кланів і мають невеличкий опис. До того ж бійці мають індивідуальні імена, що разом із маленькою біографією (на пару речень), дають певне відношення саме до нього (як це було й в "FlatOut 2").
І як виявилося, гра надає певне керування поведінкою ботами з твоєї команди, за допомогою спеціального меню.
Плюс присутні деякі неочевидні механіки. Якщо потримати супротивника в прицілі звичайної ракетниці деякий час, то відбудеться автозахоплення цілі. Вистріливши згустком плазми (який летить повільно) синім бластером, а потім влучити в нього променем (який рухається швидко) відбудеться відносно потужний вибух прямо в повітрі. А при подвійному натисканні будь-якої кнопки руху, відбувається швидкий стрибок у відповідному напрямку (дивіться не впадіть).
Ну і вишенька на торті, можливість змінювати колір та форму приціла-хрестовини. Така звичайна і простенька річ раніше, яку зараз вдень із вогнем не знайдеш... І знає-то що, я грав із запропонованим мені за замовченням, але от сама можливість його змінити - неабияк мене тішила.

 Далі про особистий досвід.
Не дивлячись, на те що за зовнішнім виглядом зброї мені більше всіх завжди подобався дискомет, а за використанням зелений бластер, гадаю, що найуніверсальнішим стволом тут є дробовик. Хтось справедливо зауважить, що має бути звичайна ракетниця, але на великих дистанціях вона надто повільна, а на надто близьких може більше шкоди нанести тому хто її використовує (якраз в тему буде нагадати, що за "самогубство" тут -1 фраг).
В командних режимах гри не все залежить від гравця, і якщо в "Домінаторі" у мене до тіммейтів претензій не було, то на "Захопленні Прапора" з легкістю можна опинитися в ситуації коли обидві команди успішно обороняються, і ніхто не може викрасти ворожий прапор. Один із рівнів я безупинно проходив протягом більше ніж години, не програючи, але й постійно помираючи на ворожій базі, і це при тому що той поєдинок лише до 3-х вкрадених прапорів. Режим "Ассаулт" же - єдиний, де всі члени твоєї команди намагаються бігати поряд із тобою. Проблема в тому, що на останньому рівні - "Оверлорд" (який стилізовано під висадку на пляж Омаха) нам дають по суті один коридор, і є місця де тільки хтось з'являється - його миттєво вбивають вороги, які стоять на чатах. Так от, вгадайте хто мусить пробігти першим, якщо боти постійно бігають за гравцем?! Тут то мені і знадобилося керування поведінкою ботів.
В найскладніших рівнях, здебільшого найкраща тактика, це тримати позицію біля аптечок і бажано набоїв, із одним-двома підходами до себе. Саме так я і пройшов останній бій (із Чемпіоном), тримаючи "підкову" й бігаючи по ній туди-сюди, постійно збираючи лікувалки по +5, і очікуючи появи модифікатора на +150 броні (благо, зброю мені Чемпіон постійно "підносив"). Якби не це, то хрін знає скільки б ще днів я проходив той рівень.

 І ще одна особлива особливість: я з товаришем починали грати в цю гру на проходження в коопі, за допомогою мода "UT99 LAN Coop". По результатам коротенько. Рівні "Дезматч" гралися найкраще, але так як там кожен був сам за себе, то це й не дуже кооп був, проте для відкриття наступного рівня вже було достатньо щоб хтось із нас набив необхідну кількість фрагів. "Домінатор" грався надто просто, бо як виявилося, наша команда була в більшості, +1 гравець. "Захоплення Прапора" було нормальним, місцями пробуксовували і, здається, навіть програвали. "Ассаулт" - як я тоді сказав: "ми пройшли на Ютьюбі"... бо наші тіммейти самостійно виконували всі завдання (гадаю що також через те що нам було на одного більше). Та оце лише зараз згадав, що на перший рівень цього режиму (Поїзд) ми таки витратили багатенько часу.
Власне, за соло проходження я взявся вже після коопу, тому мені гралося легше (хоча б тому що я локації вже знав), АЛЕ як виявилося в коопі в нас чомусь не було приблизно 12 арен. Тож я, насправді, не рекомендую той мод. Краще вже підглядати, в соло режимі: яка арена наступна й умови для перемоги, і налаштовувати відповідно звичайну мультиплеєрну гру.

 Ех і відвів я душу на такому файному олдскулі. "Unreal Tournament" - чудово грається і зараз, єдине що, я порекомендував би проходити на складності "Умілий" (4-й від найлегшого), все-таки далеко не всі хочуть саме задротити, а рівень складності посеред проходження змінювати не можна.