Dead Island: Riptide

 Вже доволі давно я був пройшов оригінальний "Dead Island". Не те щоб вона мені прям зовсім не сподобалась, але була занадто одноманітною. Пізніше я пройшов її "Definitive Edition" версію вже в кооперативі, ну і там вона була значно веселішою.
І от настав час продовження... Чому? Не знаю. Спонтанно обрав.
Ще додам, що це я грав в оригінальну версію цієї гри, яка вже недоступна в Steam, а її "Definitive Edition" версію (яка відносно недавно роздавалася безкоштовно) знову залишив на кооп.

 "Dead Island: Riptide" продовжує історію героїв оригінальної гри, підхоплюючи події одразу після її закінчення. Тож, наша четвірка імунних змогла втекти із зараженого острова Баной на гелікоптері, прихопивши із собою зека-хацкера та нульову пацієнтку - тубілку, в якій вірус Куру й мутував до своїх "зомбовидних" властивостей, проте вона залишилась людиною.
Але паливо в гелікоптері не нескінченне, тож вже на підсосі героям "пощастило" натрапити на військовий корабель із посадковою платформою. Там їх швиденько скрутили, хакера і тубілку забрали окремо, а інших вирубили і замкнули в куюті разом із ще одним імунним (новим ігровим персонажем), він колишній австралійський військовий, якого було послано на острів для зачистки місцевих інфікованих (та потенційних інфікованих), чого він зробити не зміг, бо сам виріс на цих островах. Спеціаліст кастетної зброї (із натяком на Росомаху з "X-Men").
Проте невдовзі, під час шторму, щось пішло не так, і вірус вирвався з під контролю на цьому кораблі, інфікуючи персонал та військових. Скориставшись ситуацією наша (вже) п'ятірка звільняється, але корабель викидає на скелі, а ми приходимо до тями вже на березі острова Паланай.
Швидко стає зрозумілим що й цей острів також заражений, та хіба могло бути інакше із нашим фартом... Нас знаходиться місцева дівчина, і з її допомогою ми добираємося до табору вцілілих, де знаходимо одного із військових - офіцерів, що був на кораблі.
І от ми знову повернулися до першочергового завдання, втекти із зараженого острова.

 Ще перед початком гри нам пропонуються інтегрувати нашого (прокачаного) персонажа з першої частини сюди. Ну і я від такої можливості не відмовився, тож знову грав азійкою, що спеціалізуються на гострій зброї. Перевагою, очевидно, було те що я ПРОДОВЖИВ попередню гру й мав вже багато корисних прокачаних скілів, без оцієї туфти в стилі: "ти раптом втратив всі свої навички та уміння, тому що... іди нафіг". Як недолік, я зі старту вибивав з ворогів ХР тисячами пунктів, і отримував за це десятки тисяч досвіду, сам ігровий процес це не псувало, бо ця гра із адаптивним прогресом (чим вищій в тебе рівень тим вищій рівень в противників), але сходу такі великі цифри на екрані було дуже незвично (не комфортно) бачити.
Проте технічній реалізації цієї можливості я стоячи аплодую. Ще раз зверну вашу увагу, що саме цю гру, без приставки "Definitive Edition", вже не можна придбати в Steam, АЛЕ така гра звертається до хмарного збереження першої частини, яку також вже не можна придбати в Steam без приставки "Definitive Edition", бере і сама переносить собі сейви, навіть якщо та - перша частина, в тебе не встановлена... просто браво!

 "Dead Island: Riptide" пропонує нам острів Паланай, значно менший ніж Баной, тож і локацій тут менше. По суті нам доступні дві відкриті локації (узбережжя та місто), плюс декілька невеликих локацій - коридорів або приміщень, ну і купа міні-локацій камерного типу (які ще й повторюються), із переходами в них посеред великих локацій.
Єдина претензія тут, узбережжя ЗАНАДТО схоже на те що було на Баної: такі самі пляжі, такі самі бунгало, такі самі дороги і автомобілі, тільки замість готельного комплексу - більш дикі джунглі. Для прикладу, місто тут - це маленькі вулочки Сицилійського типу, ще й без можливості користування транспортом, що повністю відрізняється від міста з попередньої гри.

 Геймплейно, змін здається взагалі немає. Хіба що човен додали для пересування бо річках (не пам'ятаю чи він був присутній в першій грі). Це все той самий слешер, так само дуже повільний, дуже кривавий, із тим самим крафтом зброї, практично без штрафів за смерть (перероджуємося біля місця смерті, втрачаючи лише певну кількість грошей), із так само дієвою тактикою: тригернути на себе ворога, вдарити ногою коли він підбіжить, добити зброєю...
Зате вогнепальну зброю ми отримуємо значно раніше. Та й сайдквести стали трохи цікавішими, не те що прям супер, але таки краще.
О, ще тут додали можливість прокачувати зброю неігровим персонажам, і дуже непогано реалізовані місії на утримання позиції, під час яких ці персонажі й використовують свою прокачану зброю.
Ну і в цілому, ця частина значно коротша за попередню, що є добре, бо також встигає набриднути.

 Основний сюжет же годує нас інформацією із самого початку гри (в першій частині щось цікаве почало з'являтися лише в останній чверті), й додає до вже відомої концепції дії вірусу фактор мутагену, та його впливу на імунних (які все ще залишаються носіями). Плюс, звісно, додано урядове втручання. Але місцями є питання до мотивації певних персонажів, і ще зека-хацкера та нульову пацієнтку чомусь викинули за кадр (після корабля ми про них більше не почуємо).
Закінчення... скажімо так - відкрите.

Я залишився задоволений "Dead Island: Riptide". Тим що пограв в неї, тим що вона не є довшою, тим що вона виявилася відповідною до моїх очікувань...
Чи можна грати в цю гру - так. Чи треба грати в цю гру - не обов'язково. Проте її "Definitive Edition" версія у мене все ще в планах для коопу.