Penumbra: Requiem

 Ну і по інерції я взявся за цю гру.
Це доповнення до "Penumbra: Black Plague", що продається разом із нею. Причому, при встановленні, мені показало, що ця гра важить лише кількасот кілобайт (взагалі нічого), саме через те, що вона використовує файли основної гри, і навіть знаходиться в її директорії.
Українізатор основної гри (як виявилося) українізував і це доповнення, грав без прицілу, без підсвічування предметів та без підказок-нотаток. Вибрати складність тут не пропонують.

УВАГА! Будуть жорсткі спойлери по основній частині.
"Penumbra: Requiem" починається в тому ж місці де закінчується попередня гра. Тобто ми розгадали таємницю наукового комплексу в катакомбах Гренландії, дізналися про долю нашого батька та вступивши в контакт із древнім Розумом (Вуликом) надіслали на Велику Землю е-мейл з наполегливим проханням знищити все це місце...
Іііііііі, ми знову отримуємо по голові. А приходимо до тями на місці розкопок.

 Насправді це ВСЕ, що можна сказати по сюжету, ну крім закінчення (його спойлерити не буду). Сама ж гра буде нас кидати в абсолютно різні локації: каналізації, науковий центр, завод, склади в снігах... і всюди в нас одне й те саме завдання, знайти артефакти (коричневі сяючи кульки) і перейти в наступну локацію через "Зоряну Браму".
На диво, горор тут відсутній від слова ВЗАГАЛІ, а от пазли стали значно серйознішими ніж в основній грі. Ну і насправді вона не така коротка, як я очікував.

 Цікаво що описуючи "Penumbra: Black Plague" я посилався на Чорну Месу з "Half-Life", так от - "Penumbra: Requiem"  ЩЕ БІЛЬШЕ схожа на "Half-Life", а місцями (справді не рідко) навіть на "Portal", включно з лазерами, але без портальної гармати.
Власне, розбиратися з невідомими механізмами й машинами нам доведеться багацько, та й пострибати дадуть досхочу.
До речі, ліхтарик в цьому доповненні не садить батарейки, тож я ним вільно користувався. 
На жаль можна зробити щось таке, що потім не дозволить розв'язати пазл та пройти локацію, як було я закинув потрібний мені шмат труби на ящик, звідки потім ніяк не міг його дістати.
Ну а серйозну претензію маю лише до одного пазлу, де енергетичну кулю треба було прокотити через сенсорні промені. 

 Під час проходження локацій, чи якщо хочете - кімнат, нам намагаються нав'язати якийсь "сюжет" чи "історію", але то настільки невдало зроблено, що я цей елемент просто ігнорував. Хоча в самому кінці, є непогані відсилання й флешбеки до нашого старого друга - Рудого.
І на диво закінчення непогане, навіть два, яке обирається прямо перед фіналом. Тобто не те що б я щось очікував, але реально непогано вписано в історію серії ігор "Penumbra" загалом.

 "Penumbra: Requiem" непоганий тривимірний пазл-квест. Це все що можна сказати. Вплив на основну історію відсутній (в кінці показано лише те до чого й самому можна прийти керуючись логікою).