Prodeus

 Обираючи із товаришем гру для кооперативного проходження, ми вирішили залізти в Steam, встановити фільтри пошуку на кооперативну гру, і знайти якийсь "ноунейм", щоб спробувати його здолати. Так ми знайшли "The Wastes"... але вона виявилася кидаловом (хоч взяли і за копійки), бо для гри в кооперативі потребувала спочатку створити таку місію в редакторі...
А потім ми натрапили на "Prodeus".

 Ця гра дуже вдало косить під FPS старої школи, і здебільшого навіть відповідає цьому: деякі об'єкти зображені як двовимірні спрайти, графіка піксолізована (використано відповідний фільтр), сюжет майже відсутній, завдання в стилі "знайди жовтий ключ", аптечки та набої треба підбирати, купа секретів, та ще більше ворогів... Але візуальні ефекти використані сучасні, і не тільки освітлення та пейзажі, а також галони крові - що розлітається навсібіч, та вогонь - що плавно танцює на тілах переможених ворогів...
Власне, достатньо переглянути будь-який ігроладний трейлер щоб зрозуміти, що гра із себе представляє.

 "Prodeus" дуже копіює "DooM", той що 1995 року: воюємо із космо-демонами (замбо-десантники та імпи в комплекті); плазменна та енергетична зброя, автомати та дробовики, а можна і голіруч товкти пики пекельним створінням; саундтрек - суцільний метал; знову ж таки, вищезгадані різнокольорові ключі-картки...
Проте, я не вважаю це плагіатом. Є різниця між намаганням видати щось за своє, і відзнакою переваг оригіналу - це данина поваги. Щось подібне було в "Life Is Strange", яка багато чого копіювала з фільму "The Butterfly Effect" (2004), та не намагалася привласнити його ідеї, часто навіть посилаючись на фільм в середині гри.

 Отож, гра пропонує нам розгалужену систему вибору місій, які відкриваються поступово. В кожній місії, крім власне проходження, в нас є міні-завдання: вбити всіх ворогів, знайти всі секрети, жодного разу не померти. Ще на локаціях знаходяться шматки руди, кількість яких завчасно відома. За зібрану руду можна купувати додаткову зброю, апгрейди і ящики із патронами.
 Особисто я рекомендую зосередитися саме на апгрейдах, бо подвійний стрибок та ривок часто необхідні для потрапляння в секретні зони (де дуже часто і знаходяться шматки руди). Хоча погоджуся, що найдорожчі зразки зброї таки найкращі (найефективніші).

 Що до сюжету... воно вам треба? Просто я не дуже в ньому розібрався. Ми граємо на боці людей, які вже якийсь час воюють із загарбниками зі світу Хаосу (ті самі космо-демони), але з'являється нова раса - Продеус, енергетичні антропоморфні істоти (чимось схожі на Протосів зі "StarCraft"), які можуть трансформувати ворогів в подібних до себе. Далі відбувається трьохстороння махач, крізь яку ми просуваємося до незрозумілої (мені) цілі.
Прикол в тому, що закінчення основної кампанії кидає нам напис по типу: "щось там відбулося і тепер майбутнє важко спрогнозувати"... Власне це єдиний недолік гри. І я не про відсутність сюжету, а саме про той напис, від не дає відчуття завершеності гри, наче ти й досі її не закінчив.

 Менше з тим, "Prodeus" дуже класно грається. Ми з товаришем в коопі пройшли її на високому рівні складності. Були дуже м'ясисті, беззупинні побігеньки із винищенням всього що рухається, а що не рухалося було нами розворушено і також знищено. Все було просто супер, та через вищезгаданий кінцевий напис, я вирішив знайти всі секрети і зібрати всі шматки руди вже соло. І тут мене чекав сюрприз. Виявилося, що якщо грати в цю гру самому, при детальному вивченні локацій, вона стає геймплейно схожою на "Half-Life". До того ж я вже не біг у саме місиво, а грав обережно, для виконання міні-завдання "жодного разу не померти".
Зрештою основну кампанію мною пройдено на 100%. Хоча зізнаюся, один секрет я таки підглянув на YouTube (але тільки один), бо пошук секретів в цій грі, м'яко кажучи, непросте завдання. Добре хоч є крута 3D мапа, і також на локаціях можна знайти об'єкт який повністю відкриває локацію для цієї мапи, та вказує розташування всіх об'єктів. Але навіть й так, часом доводилося збирати ВСЕ на локації (якщо набої не лізуть - вистрілити, а тоді підібрати), щоб в порядку виключення знайти саме ті об'єкти які знаходяться в секретній зоні.

Що ще... Тут також присутній редактор місій, що дозволяє створювати не лише власні місії, а й цілі кампанії, в тому числі кооперативні.
Онлайн - мертвий, із того що я бачив, люди грають лише в закритих сесіях по кооперативу.
Спочатку постійно плутав свого напарника із ворогом, через схожий зовнішній вигляд (принаймні із зомбо-десантником), проте виявилося що можна розфарбувати свій костюм, як  в мультиплеєрі "Halo", тож плутанина зникла.
Ну і на останок, "Автоматичний Дробовик" (останній із трьох дробовиків), та ракетниця "Система Рій" - дещо чітерська зброя. Крута, вкрай ефективна, та й отримати її непросто, ще й тільки під кінець, але все одно присутнє відчуття аж надто полегшення гри. Проте грець із ним, добре що вона є, інакше я цілком можливо запарився б.

"Prodeus" - крутезна гра, із максимально простим та чутливим керуванням, в яку просто ДУЖЕ приємно грати. Хоч ця гра і звертається до ностальгічних почуттів, цілком зайде і сучасному геймеру (ну якщо його не нудить від стрілянок від першої особи), зрештою навіть її візуальний стиль - не ретро, а саме ПІД ретро, тож і виглядає вона чудово. А описаний вище єдиний недолік - взагалі ніщо у порівнянні із тим що гра пропонує.

Відібраний GMV: