Після проходження "Halo 2: Anniversary" (яка мені дуже сподобалась) я зробив довгу паузу, під час якої прочитав "Halo: the Fall of the Reach" (передісторія, створення Мастера Чіфа) та "Halo: The Flood" (переказ подій першої гри із додатковою інформацією, дуже рекомендую прочитати ПЕРЕД другою частиною). І от нарешті вирішив, що таки пора повернутися до проходження цієї серії.
Грав в версію, також, із "Halo: The Master Chief Collection", на Героїчній (передостанній) складності, на клаво-миші.
"Halo 3" починається із того, що Мастер Чіф валяється в джунглях на Землі, в заблокованому Мельнірі без ознак життя, його знаходить чорношкірий капітан із сигарою (замість імені, він мені запам'ятався саме так). Розблокувавши костюм Чіфа, і вже ледь не пустивши "скупу чоловічу сльозу", наш головний герой в гірших традиціях фільмів 80-х (гра, нагадаю, 2007-го) схоплюється на ноги в стилі "Пфффф... Та то фігня".
Також в цьому загоні десантників присутній Арбітр, раси Елітів. І чорношкірий командир ледь встигає зупинити 117-го, від вбивства нового союзника. Тут мушу зізнатися, що мені довелося відкривати YouTube і дивитися на чому там закінчилися розповідь про Спартанця й, банально, чому він валяється в лісі... А це через те, що головним героєм минулої частини я вважаю саме Арбітра, тож його сюжетну гілку я таки добре пам'ятав на відміну від подій пов'язаних із Чіфом...