Scorn

 Короткого відрізку із трейлера мені вистачило, щоб додати цю гру в бажане. Потім, після її тернистого шляху розробки і релізу, я почув відгуки в стилі "вона огидна" та  "геймплей - лайно"... посміявся (хоча віддам належне, оцінка в Steam доволі висока).
Коли вже зрозумів, що пора братися за гру, переглянув ще фільм "eXistenZ" (1999), бо чув що він чимось схожий... ну таке, хоча закінчення круте.

 В "Scorn" ми граємо людиноподібним створінням на іншій планеті, в інший час, в іншому світі. Ми пробуджуємося на якомусь заводі чи фабриці, що має вигляд як корабель Космічних Жокеїв (Інженерів) із фільму "Alien" (1979). Ми, як гравець, не знаємо, що нам робити і куди рухатись, але знає та істота якою ми керуємо, і в неї є ціль, яку гравець поки не розуміє.
Світ в якому ми перебуваємо загинув, це лише залишки, руїни якоїсь розвиненої раси, цивілізації. Що трапилось та куди поділись хазяї? Як довго ми були в непритомному стані та яку соціальну ланку займали раніше: громадянин, робітник, раб, худоба...? Гра не дасть на це відповіді. Але ж у гравця є голова на плечах, і вона не тільки для того щоб в неї їсти... правда?

 В грі доступна українська локалізація інтерфейсу. А більше там і немає чого перекладати. Справа в тому, що тут немає ні діалогів, ні нотаток, ні озвучення думок. Це доволі специфічний і складний процес подачі історії, проте якщо його правильно реалізувати - це завжди претензія на шедевр.
Також якщо ви очікуєте від цієї гри горора, то я вас розчарую. Тобто тут і справді є боді-горор, але він присутній виключно в першій половині першого акту. Потім гра стає, максимально дискомфортним біо-панком. І причина цього, як я гадаю, саме в тім що ми граємо істотою із показаного тут світу, тобто для нього оці от ребро-подібні стіни,  зубоподібні шестерні, кишкоподібні кабелі... то все норма і буденність.

 Я от все: "тут немає того, тут немає цього...", то що ж тут є?!
Очевидно, тут багато симулятору ходьби. Також багато пазлів, основний із яких, зрозуміти як працює логіка цього світу. Тобто просто бігати і натискати все підряд - не допоможе.
Є тут зброя, а значить є й вороги - паразитичні форми життя, найгірше що може статися в світі біо-панка. Їх небагато (крім одного відрізку гри) і вони повільні, але й вбиваються не так легко як хотілося б, а "набоїв" в нас завжди небагато. Тобто так, тут є шутер, але ця гра НЕ є шутер. Рухаємося ми доволі повільно, та це важлива складова подібних ігор, бо гравець має самостійно дізнаватися про цей світ.
Гадаю, також важливо, щоб у гравця не було топографічного кретинізму, бо мапи немає, а система проходів доволі розгалужена, хоча й певна симетрія проглядається (знову ж таки, про намагання зрозуміти логіку цього світу).

 "Scorn" - прекрасна в своїй огиді. Форми та фізичні властивості об'єктів, які кидають виклик здоровому глузду. Залишки слідів чужорідної культури, яка не вписується в рамки нашого сприйняття. Дії персонажа, які на перший погляд здаються абсурдними для людини в по інший бік монітора. Що й казати, це гра НЕ для широких мас.
Знаєте, коли пів дня катаєшся на лижах в окулярах із жовтим фільтром, то очі звикають до нього і ти його не помічаєш. Та варто зняти ці окуляри, і все що ти бачиш (деякий час) віддає синім відтінком... Так от, щоб  ви розуміли візуальний стиль цієї гри, погравши в неї десь годинки 3-и, я поставив її на паузу і відійшов (відомо куди), то все що я бачив у себе в хаті віддавало мені саме жовтим відтінком.

 Це не перша гра із прекрасно-огидним візуалом в яку я грав. До того в мене була "Agony", але вона була зіпсована недоречно великою кількістю стелсу. Власне, в "Scorn" проблеми із відволіканням на непотрібне - немає, можливо крім єдиного вищезгаданого відрізку із великою кількістю ворогів. Тому я б сказав, що вона значно ближче до таких ігор як "Amnesia: A Machine for Pigs" та "SOMA".

 Фінал тут... потужний. Єдине, моя претензія, що після фінальної заставки немає титрів. Дивна претензія, так, згоден, поясню. Є певні ігри, в яких такий фінал, що ТРЕБА посидіти в напівтемряві, залипнути і помізкувати (можливо, згодом встати і поаплодувати), то саме фінальні титри для цього підходять ідеально. В цій грі така необхідність також є, а фінальних титрів немає... Тобто вони є окремим пунктом в меню, але навіть якщо їх запустити власноруч, то ця от дія, вона таки відриває від фіналу, з'являється певний проміжок... ну не то це.

 Окремо виділю початок гри, той що боді-горор. Ось тут і справді присутні сцени, які є певним блокером для середньостатистичного сприйняття. Навіть з'явилися думки, що саме ось ЦЕ спроможне і справді зробити людину вегетаріанцем, бо наштовхує на певні роздуми про вирощування біологічних форм життя (людиноподібних) в якості енергоресурсів...
Насправді, пройшовши цей початковий відрізок, далі гра не буде доводити нас аж до такого напруження.
О і ще одне, але вкрай важливе. Якщо будете грати, наполегливо рекомендую вимкнути позначки інтерфейсу, одразу після того як відкриєте перші двері! Так, із цими позначками грати значно легше, але ви дуже багато втратите в атмосферності.

 "Scorn" гра в яку треба грати готовим в будь-який момент натиснути "F12" (зробити знімок екрана). Те який візуал вона пропонує окуповує всі недоліки, а якщо ви зможете побачити історію, то отримаєте як мінімум дуже претензійну гру.
Тим же хто вважає, що вона надто огидна або очікували від неї "DooM"... змиріться, вона просто не для вас.
І ще одне, я НЕ веган.

Відібраний GMV (СПОЙЛЕР):