Among the Sleep

 Ну а ось і гра з моєї коробки "коли-небудь доберусь". Дуже давно прочитав про неї в журналі "Шпиль!", дуже захотів її, дуже довго чекав на хорошу знижку, а купивши відклав на дуже довгий час... Єдине моє виправдання: одразу видно, що ця гра - доволі специфічна, і для неї потрібен специфічний настрій.

 "Among the Sleep" представляє собою горор від першої особи, де ми граємо дворічною дитинкою. Нам на День Народження дарують плюшевого ведмедика із яким ми одразу дружимося та разом граємося. Але вночі щось перевертає наше ліжечко і ми з ведмедиком відправляємося на пошуки матусі, по величезному будинку тіней та істот, що причаїлися за кожним кутком та в кожній шафці.
Це те що я знав про гру заздалегідь, і це відповідає дійсності, проте у вступі продемонстровано також немало нюансів. Не показано, хто саме подарував ведмедика. Хтось подзвонив у двері, мама відійшла, далі були дуже гучні незрозумілі слова, а потім мама повернулася із подарунком...
Власне, ця гра виявилася не просто про дитячу уяву, а значно глибшою... і реальнішою.

Lollipop Chainsaw - RePop

 Ще коли "Lollipop Chainsaw" тільки виходила, в оригіналі, ексклюзивно на консольках, я звернув на неї увагу. Вона виглядала грою для збоченців, присипаною японським божевіллям, коротше - прям для мене. Але на ПК її не було. Пізніше, якось мені трапилася стаття про дану гру, із цитатою якоїсь азійської шишки в заголовку, щось типу: "таких ігор не повинно існувати взагалі". Додати ще відносно низьку відомість, і я вже засмутився, бо подумав що цю гру спіткає доля геніальної "Rule of Rose".
Проте, як на мене, зовсім неочікувано, було анонсовано ремастер, із підназвою "RePop", для всіх актуальних платформ, включаючи ПК. Власне, коли він вийшов, я не втримався і якраз на Днюху забрав собі, зі знижкою в 20%, при тому що не часто беру ігри де знижка менше 75%... Ну і як видно, не відклав в довгий ящик із написом "коли-небудь доберуся", що також буває не часто.
Грав на XBox-подібному геймпаді. Починав на Нормальній складності, та з 3-го рівня перемкнувся на Важку.

 Зустрічайте, Джульєт - білява чірлідерка футбольної команди "Лицарі Сан-Ромеро", що представляють свій коледж. Зустрічається із футболістом цієї команди - Ніком. Для поповнення енергії постійно смакує льодяники (lollipop, які в нас Чупа-Чупсами називають), ну і тому що просто обожнює їх. Сьогодні в Джульєт особливий день, їй виповнюється 18-ть років, і в планах по святкуванню - знайомство Ніка зі своєю сім'єю.
Ах так, ще Джульєт - спадкова Мисливиця на Нечисть... Обидві її сестри (старша й молодша) і батько, також активно борються із потойбічними істотами, і тільки мати - звичайна хатня господиня. Звісно, знайомство свого хлопця із родиною - не слабке випробовування для молодиць, саме по собі, але коли в тебе така сім'я, то що й казати.
Випадково чи ні, але саме у цей день в Сан-Ромеро трапляється нашестя зомбі, й Джульєт взявши свою зброю, - бензопилу, приступає до виконання свого обов'язку. Нік не в курсі особливостей родинної справи своєї дівчини, тож намагається її врятувати, а натомість сам отримує укус від зомбі. Але Джульєт, відмовляючись миритися із перетворенням свого коханого в зомбі, відрізає йому голову, поки до неї не дістався вірус, та за допомогою магічного ритуалу робить цю голову живою й при свідомості. Але часу на зволікання немає, тож причепивши голову Ніка собі до пояса, головна героїня повертається в бій.