Lollipop Chainsaw - RePop

 Ще коли "Lollipop Chainsaw" тільки виходила, в оригіналі, ексклюзивно на консольках, я звернув на неї увагу. Вона виглядала грою для збоченців, присипаною японським божевіллям, коротше - прям для мене. Але на ПК її не було. Пізніше, якось мені трапилася стаття про дану гру, із цитатою якоїсь азійської шишки в заголовку, щось типу: "таких ігор не повинно існувати взагалі". Додати ще відносно низьку відомість, і я вже засмутився, бо подумав що цю гру спіткає доля геніальної "Rule of Rose".
Проте, як на мене, зовсім неочікувано, було анонсовано ремастер, із підназвою "RePop", для всіх актуальних платформ, включаючи ПК. Власне, коли він вийшов, я не втримався і якраз на Днюху забрав собі, зі знижкою в 20%, при тому що не часто беру ігри де знижка менше 75%... Ну і як видно, не відклав в довгий ящик із написом "коли-небудь доберуся", що також буває не часто.
Грав на XBox-подібному геймпаді. Починав на Нормальній складності, та з 3-го рівня перемкнувся на Важку.

 Зустрічайте, Джульєт - білява чірлідерка футбольної команди "Лицарі Сан-Ромеро", що представляють свій коледж. Зустрічається із футболістом цієї команди - Ніком. Для поповнення енергії постійно смакує льодяники (lollipop, які в нас Чупа-Чупсами називають), ну і тому що просто обожнює їх. Сьогодні в Джульєт особливий день, їй виповнюється 18-ть років, і в планах по святкуванню - знайомство Ніка зі своєю сім'єю.
Ах так, ще Джульєт - спадкова Мисливиця на Нечисть... Обидві її сестри (старша й молодша) і батько, також активно борються із потойбічними істотами, і тільки мати - звичайна хатня господиня. Звісно, знайомство свого хлопця із родиною - не слабке випробовування для молодиць, саме по собі, але коли в тебе така сім'я, то що й казати.
Випадково чи ні, але саме у цей день в Сан-Ромеро трапляється нашестя зомбі, й Джульєт взявши свою зброю, - бензопилу, приступає до виконання свого обов'язку. Нік не в курсі особливостей родинної справи своєї дівчини, тож намагається її врятувати, а натомість сам отримує укус від зомбі. Але Джульєт, відмовляючись миритися із перетворенням свого коханого в зомбі, відрізає йому голову, поки до неї не дістався вірус, та за допомогою магічного ритуалу робить цю голову живою й при свідомості. Але часу на зволікання немає, тож причепивши голову Ніка собі до пояса, головна героїня повертається в бій.

 Далі, гравець має провести цю дивну пару крізь орди різноманітних зомбі, дізнатися причину їх появи, перемогти головних Зомбі, познайомити Ніка із усіма членами своєї родини і врятувати Світ....
Також майте на увазі, що Джульєт вдягнена саме в форму чірлідерки, із коротенькою спідничкою, й крім нарізання зомбаків бензопилою, ще й гамселить їх акробатичними елементами, виписуючи неймовірні піруети, ну і даруючи гравцю необмежену кількість панцу-шотів... Також зомбі тут відносно балакучі, ще й музику полюбляють, а головні Зомбі взагалі представляють певний музикальний стиль: панк-рок, вікінг-метал, психоделіка, фанк, рок-н-рол. Плюс, наше просування вперед сповнено діалогами Джульєт з Ніком, в яких розкриваються і розвиваються їх стосунки.
Божевілля? Саме так!

 Звісно в  "Lollipop Chainsaw" проглядаються багато стереотипів, проте тут відбувається саме гра на цих стереотипах. Наприклад, хоча Джульєт в стартовій заставці і показана як "класична блондинка", доволі скоро можна пересвідчитися, що вона не така вже й "тупенька", особливо як на 18-ти річну чірлідерку. Так, десь життєвого досвіду не вистачає, часом проявляє наївність, але загалом веде себе цілком адекватно і приймає зважені рішення (ну, як для представленого тут Світу). Те саме можна сказати й про Ніка, це не "тупа гора м'язів", і не скиглій (що часто роблять із балакучими персонажами-супутниками). Більше того, Джульєт може використовувати Ніка як особливу зброю, а за певних обставин він навіть допомагає Джульєт просуватися далі по рівню.
Ну і загалом, всі персонажі в цій грі відіграють свої ролі на відмінно, за виключенням молодшої сестри. Як я розумію, вона й мала б були доволі дратуючим персонажем, проте гадаю - перестаралися.

 Виглядає гра на відмінно, часто використовується візуальний стиль під комікси, а от музика - це взагалі щось із чимсь. От тут прям всю збірку офіційних саундтреків можна відправляти в домашній плейліст. Єдиний раз коли в мене таке було (що стосується саме оригінальних саундтреків), це музика до "Battletoads" (2020).
А тепер наберіть у груди по-більше повітря, повільно видихніть його... Як виявилося, музику до цієї гри писав Акіра (геній) Ямаока!!!! От просто ніяк я не очікував, що за свого життя почую скандинавський фолк-метал від цього композитора... і він виявиться таким бляха ОФІГЕННИМ! Може ви ще хотіли б почути хіпівської психоделіки в стилі "Jefferson Airplane" від Акіри? Та будь-ласка, це також тут.
Але давайте таки, щоб не перехвалити: представлений тут фанк мені абсолютно не зайшов. Можливо мені не подобається цей стиль в принципі - скажете ви, але в якості контраргументу можу запевнити, що я був у захваті від музики в "ToeJam & Earl: Back in the Groove!" та "The House of the Dead: Overkill". Ну і загалом, частина гри із фанком якось серйозно просідає навіть в ігровому плані, що дивно, бо дизайн головного Зомбі цієї секції доволі перспективний.

 Власне, початок і аж за середину в цій грі просто шикарні. Потім йде фанковий рівень, а після нього гра стає краще, проте вже не дотягує до того що було на почату.
Насправді, "Lollipop Chainsaw" можна охарактеризувати як суміш: "The House of the Dead: Overkill" (режисура та подача сюжету), "Saints Row: The Third" (стьоб над попсою та стереотипами) та перші сезони "Buffy the Vampire Slayer" 2001-2003 (концепція та антураж). Ну і ще, ця гра того типу, від якої можна отримувати задоволення не залежно від рівня складності на якому граєш.
Також тут дуже багато костюмчиків, в які можна перевдягати Джульєт, різного рівня відвертості, але без опускання до рівня вульгарності. Проте, як на мене, головній героїні найкраще пасує саме стандартне вбрання (форма чірлідерки), просто ідеально.
О, ще тут є колекційні предмети - обгортки від льодяників, так от одну із них підписано "Ukrainian Import". Не "Шалена Бджілка" звичайно, але все одно прикольно.

 Ну і що до власного досвіду.
Тут є два режими "Оригінальний" та "RePop", то я наполегливо рекомендую грати саме в оригінальному. Бо "RePop" має цензуру на кривавість та прибрано вставки в стилі коміксів.
Також перед початком гри обов'язково зайдіть в налаштування та перемкніть "Допомога в QTE" з автоматичного на мануальне, інакше гра буде за вас всі QTE проходити.
Є тут і можливість обрати озвучку: японську чи англійську, і як не дивно, мені здається, що англійська навіть краще, все-таки тут пародіюється саме Західний сеттинг.
Прокачується Джульєт через купівлю апгрейдів та комбо в торгівельних автоматах, ну і я спокійно прокачався на максимум за одне проходження.
Іще мені соромно це визнати, але за все проходження я так і НЕ отримав ачівку за опускання камери під спідницю Джульєт... Собі у виправдання, там камеру треба було потримати 3 чи 5 секунд. Вже коли дізнався, що така ачівка є, спеціально запускав гру для її отримання.
Ну і на останок, Джульєт - не єдина дівчина, що носить в себе на поясі голову свого коханого, в іграх в які я грав. Це я про Сенуа з "Hellblade: Senua's Sacrifice". Просто згадалося.

 Окей, визнаю, в цілому "Lollipop Chainsaw" недотягує до геніальності "The House of the Dead: Overkill". Проте, це як казати, що дуже хороша й крутезна гра не дотягує до рівня майже шедевра, буквально.
Однозначно - рекомендовано. Та й взагалі, дана гра заслуговує на значно більшу популярність.
І ще раз про музику... я просто додав саундтреки в список бажаного в "Steam".

 

Відібраний GMV (СПОЙЛЕР):