Lara Croft and the Guardian of Light

 В трейлерах та на скріншотах (тобто в ознайомчому матеріалі перед купівлею) ця гра не виглядає чимось цікавим, такий собі "Alien Shooter" із пазлами. Але є три АЛЕ: по-перше - вона відноситься до серії "Tomb Raider", яку я дуже поважаю; по-друге - вона підтримує кооператив, чи навіть розрахована на нього; по-третє - в ній є можливість кооперативно грати на одному екрані.
Тож обираючи із товаришем наступну гру для сумісного проходження, вирішили взятися саме за неї. Грали по мережі, обоє використовували геймпади.

 "Lara Croft and the Guardian of Light", будемо чесними, над історією (сюжетом) особливо не париться. Лара Крофт (розкрадачка гробниць, якщо що) як це вже багато разів відбувалося, об'єднується із бандитами, щоб знайти загублену реліквію в Південній Америці - древнє дзеркало, в яке за легендою було ув'язнено злого бога з культури Майя. Ну і як завжди, знайшовши артефакт, поганці зраджують Лару й намагаються забрати коштовне дзеркало собі, попутно звільняючи зло, яке швиденько вбиває своїх "рятівників".
Крім злого бога, від вічного сну також пробуджується і вартовий, якого було перетворено на статую для того щоб охороняти потойбічного в'язня. Це індіанець Майя на ім'я Тотек. Об'єднавшися із Ларою, вони починають переслідувати втікача... Власне це і все по сюжету. І думаю, що ні у кого немає сумнівів чим це скінчиться.

ArmA II

Оригінальна серія "Operation FlashPoint" є моїми улюбленими іграми на рівні із трилогією "Mass Effect". Для тих хто не в курсі, розробники втратили права на назву цієї серії, саме так і з'явилася "ArmA". Звісно я просто не мав права пройти повз. Проте до першої "ArmA: Armed Assault" в мене було дуже багато претензій, хоча доповнення "ArmA: Queen's Gambit" майже все виправило і я знов був у захваті.
Далі я, як належить дістався вже до цієї гри... і не зміг її пройти. Я не звик висловлювати враження не закінчивши проходження гри, тож просто відклав її в довгий ящик. Це було десь в 2013-2014 році (при Євромайдані, але до війни на Донбасі, і навіть до анексії Криму). Власне, повернутися до неї я вирішив на початку цього року, але після 24-го лютого було не до того. Та пройшов час, окупантів вибили з під Києва, і я таки взявся за другу спробу даної гри.
!!! ПОПЕРЕДЖЕННЯ !!!: Враховуючи сетинг гри та реальні події, коментар містить багато політоти.

Sven Co-op

Що це за звір такий?... "Sven Co-op" - це безкоштовна модифікація гри "Half-Life", що містить саморобні рівні орієнтовані на кооперативне проходження. Саморобність то таке... але є велике АЛЕ: тут присутня адаптація під кооперативне проходження всіх рівнів оригінального "Half-Life". Власне, саме через них ми з комрадом і вирішили взятися за цю гру.

Ці, вище згадані, рівні запускаються як звичайна мапа для мульти-плеєра (тобто, можна почати гру десь із середини), та мають шаблон "hl_c??" або "hl_c??_a?". Проте пройшовши якийсь із цих рівнів, створювати новий - немає потреби, бо наступний буде завантажено автоматично.

А так,... що ще сказати... це "Half-Life", про який вже сказано-пересказано... тож зосереджуся саме на особливостях "Sven Co-op".

Hellpoint: The Thespian Feast

Вже після проходження "Hellpoint" я помітив в Steam якусь "Hellpoint: The Thespian Feast". Як виявилося, багато про неї не скажеш, тож цей опис можна вважати доповненням до основного опису.

Грубо кажучи це Демка основної гри. Вона безкоштовна і містить лише одну локацію (одну із останніх до речі - "Порт Ісоудун") із повної версії гри. В описі сказано, що це "типу сиквел". Мушу визнати, що на початку тут навіть дають сюжет. Гравець прибуває на станцію Ірід Нова, для того щоб знайти свого батька, бо саме ця станція є останнім відомим місцем його знаходження. Проте далі цього вступу сюжет не розвивається. А після перемоги над босом цієї локації (багаторукий велетень), гра просто обривається і нас викидає на головний екран.

Із особливостей. Нам дають вже прокачаного бійця, який чомусь і далі прокачується дуже швидко.
Доступна локація - повна (без очевидних обмежень), але ізольована від інших.
Проходиться ця гра... демо, за один суттєвий присіст.
Цікаво, що персонаж створений для цієї демки, буде відображатися і в списку персонажів основної гри, проте завантажити його звідти неможливо.

Як не дивно, я таки рекомендую "Hellpoint: The Thespian Feast" для проходження перед покупкою "Hellpoint". Це БЕЗКОШТОВНЕ демо в повній мірі дає можливість ознайомитися із бойовою системою, та із деякими особливостями ігроладу.

Hellpoint

Хотілося із двоюрідним братом пограти у щось серйозне по спліт-скріну, і трохи пошукавши в Steam по тегу "Кооперативна гра на одному екрані" я натрапив на цю гру. Власне сама ідея "Dark Souls"-подібної гри в космосі мене зацікавила, єдине що насторожувало, це візуальна подібність локацій на всіх скріншотах, але вирішив таки ризикнути.

"Hellpoint" починає свою розповідь із того, що ми приходимо до тями в мілкому басейні біля транспортного човна, в ангарі космічної бази. Очевидним є те, що ми не людина (принаймні не зовсім людина), також доволі швидко нам дають зрозуміти, що нас було штучно створено, проте цілі (чи навіть сенс нашого існування) нам наразі невідомі.
Як заведено у "Dark Souls"-подібних іграх, брифінгу чи передісторії як такої нам не дають, а одразу випускають в світ: іди куди хочеш, роби що можеш...
Власне, знаходимося ми на космічній станції Ірід Нова. Вона розташована біля Чорної Діри, завдяки чому отримує постійне енергетичне відновлення. Проте, сама станція покинута... хоча не зовсім. По ній блукають безліч мутантів, здичавілих людей (деякі з них поклоняються Чорній Дірі як божеству), а також потойбічних (іншовимірних) істот. Ірід Нова - науковий об'єкт, тож на ньому звісно проводили експерименти, ну і за класикою жанру "щось пішло не так", ця станція і отримала свій поточний стан.

Kopanito: All-Stars Soccer

 Пам'ятаю, в дитинстві із двоюрідним братом файно рубалися в "Kunio-kun no Nekketsu Soccer League" на NES. Такий собі "футбол без правил", де чимало (по стандартам тієї консолі) команд-збірних, керуванням одним гравцем та купа веселощів.
Проте набагато пізніше, вже через емулятори, скільки не намагалися, так і не змогли хоча б наблизитися до того фану, що був раніше... на тому і забили.
Проте, якось в Steam я натрапив на "Kopanito: All-Stars Soccer", і одного погляду на постер було достатньо, щоб зрозуміти: "Це ВОНО!".

Отож, ця гра - аркадний футбол, командами 5 на 5 польових, із відсутністю покарань за грубу гру, без штрафних, пенальті та офсайдів... А ще тут просто купа-купезна національних збірних команд, від Аруби до Бразилії, плюс декілька фентезійних збірних (Санта Клаусів, вампірів,...). Звісно присутня і Україна.

Kingdom Hearts - Final Mix

Дуже давно наклав оком на цю гру, і хоч вона в мене вже була в ліцензії на PS2, чомусь так і не наважився почати. Тож час спливав, аж раптом я натрапив на неї в "Epic Games Store", ще й у складі МЕГА збірки "Kingdom Hearts HD 1.5 + 2.5 ReMIX" (в яку, крім першої частини увійшли ще 5-ть ігор серії). Що тут казати, тоді в мене вперше встав на цей магазин...
Крім того, присутня тут версія саме першої частини - не чистий оригінал, а "Kingdom Hearts - Final Mix", по-суті ремастер із покращеними звуком та графікою, і можливо ще й з ігровими доповненнями.

Отож, для тих хто не в курсі про цю гру, і вперше бачить обкладинку, відповідаю на головне питання: "Ні, вам не здалося, тут і справді Гуффі і Дональд поруч із якимись анімешними персонажами". Насправді ця ігрова серія є кросовером всесвітів "Disney" і "Final Fantasy".
"Що за маячня?!", скажете ви, і я з вами можливо погодився б, якби не знав специфічність японської ігрової індустрії. Тож ще до старту я розраховував на те, що гра виявиться не дитячою, та можливо навіть мозковиносною.

The House of the Dead: Overkill (Wii)

Игра попавшая в книгу рекордов Гиннесса за наибольшее количество использования слова "fuck"... и это на платформе Nintendo... Дамы и Господа, конец света наступил ещё в 2009-м году. (апдейт: первенство в данной "категории" было отобрано новым рекордсменом - "Mafia II").

"The House of the Dead: Overkill" подаётся в стиле фильма "Grindhouse" (2007), который в свою очередь пародирует малобюджетным трешовым фильмам 70-х.
Специальный Аген "G" и крутой коп - Исаак Вашингтон, объединяются для того чтобы поймать сумасшедшего учёного - Папу Цезаря, который создаёт и управляет армией зомби. Также нам предстоит встретить пышно...глазую сестру помощника Цезаря, ещё одного очень странного агента и его маму (которую он оооооооооочень любит).
Всё происходящее на экране, в сюжетном плане, треш и троллинг высшей пробы, очень хорошо закошено под Тарантино. Например, лучшая заставка в игре - где два героя едут в фургончике с мороженным, и дискутируют о доверии на основе музыкальных вкусов ("The House of the Dead Overkill - CARNY epilogue" на YouTube).

Battletoads (2020)

Ну что сказать, "Battletoads" вернулись. Признаться всегда считал именно "Battletoads & Double Dragon" лучшей игрой на NES.

Как оказалось, Боевые Жабы 26 лет находились запертыми в симуляции, от чего все их героические поступки получились виртуальными, а вот в реале они просто три лоха, что не могут отличить симуляцию от реальности. Найдя работу и вкусив честного труда, Раш, Зитз и Пимпл решают отправится на поиски Тёмной Королевы, дабы победить её и стать уже настоящими героями. Для этого они арендуют байки... и понеслась.

Tomato Way

Знал что это украинская игра, но долго не покупал, так как её внешний вид... да, кхм. Что мне её продало, так это один из комментов, что мол в ней можно "рубать колорадов".
Правда, всё равно долго не решался начать, но вот: время пришло.

Мы - Томат. Получаем письмо (присланное улиткой) от шерифа, который просит о помощи. И, как бэ это весь сюжет.

Сразу о главнейшей проблеме игры. И нет, это не графика. Здесь нет возможности сменить чувствительность мыши (для меня она была слишком высока, прям ОЧЕНЬ). Конечно, по мере игры привыкается, но... нет, я до сих пор не могу понять, почему здесь нет одной из самых БАЗОВЫХ настроек!