Gauntlet: Slayer Edition

 Чергова кооперативна гра, яку ми зі знайомим обрали для проходження. Я грав на клаво-миші, товариш - на геймпаді.
В принципі серія "Gauntlet" доволі стара та відома. Ми з тим самим чуваком навіть намагалися пограти в "Gauntlet" (1988) на NES, але не пішло.

 "Gauntlet: Slayer Edition" (також відома як "Gauntlet 2014") -  це, свого роду, ремейк першої частини франшизи. Вигляд згори, камера прикріплена до ваших персонажів (тобто дуже далеко розійтися не вийде), пересуваємося по кімнатах і аренах, що з'єднані між собою коридорами. Кімнати часто блокуються і залишаються закритими, доки не переб'ємо всіх ворогів. Є й використання ключів для відкриття наступних кімнат, проте на відміну від оригіналу (де КОЖНА кімната була замкнена на ключ), це відбувається не так вже й часто.

Prodeus

 Обираючи із товаришем гру для кооперативного проходження, ми вирішили залізти в Steam, встановити фільтри пошуку на кооперативну гру, і знайти якийсь "ноунейм", щоб спробувати його здолати. Так ми знайшли "The Wastes"... але вона виявилася кидаловом (хоч взяли і за копійки), бо для гри в кооперативі потребувала спочатку створити таку місію в редакторі...
А потім ми натрапили на "Prodeus".

 Ця гра дуже вдало косить під FPS старої школи, і здебільшого навіть відповідає цьому: деякі об'єкти зображені як двовимірні спрайти, графіка піксолізована (використано відповідний фільтр), сюжет майже відсутній, завдання в стилі "знайди жовтий ключ", аптечки та набої треба підбирати, купа секретів, та ще більше ворогів... Але візуальні ефекти використані сучасні, і не тільки освітлення та пейзажі, а також галони крові - що розлітається навсібіч, та вогонь - що плавно танцює на тілах переможених ворогів...
Власне, достатньо переглянути будь-який ігроладний трейлер щоб зрозуміти, що гра із себе представляє.

Isekai Quest

 Через вимкнення світла, я думав: що б обрати для проходження на SteamDeck... Власне, зрештою мій вибір припав саме на цю гру. Все таки хентай на портативці... а чому б і ТАК ?!
Також варто зазначити, що це перша гра яку я повністю пройшов на SteamDeck.

 Отож зустрічайте "Isekai Quest". Гра жанру "три в ряд", із візуальною новелою, невеличким вкрапленням РПГ-елементу та хентаєм в якості винагороди.
Сюжет тут, звісно, чисто для галочки, але менше з тим. Комп'ютерний задрот-одинак вибирається зі своєї "барлоги" аби купити собі попоїсти Мівіни. Та світ за вікном жорстокий, і по дорозі до магазину його збиває фура. Приходить до тями хлопак в Ісекаї (так японці називають "інший вимір", я ж буду використовувати це слово тут, як назву цього світу). Його зустрічає "пакемон", вводить в курс справи, дає перші очки прокачки, і наш герой хапає меч та вирушає в подорож з метою створити в Ісекаї власний гарем (ну а чого ще чекати від задрота-одинака).
Власне це і все. Перед нами мапа на якій є 7 локацій, на кожній із яких один персонаж жіночої статі. Власне, клікаємо по локації, читаємо невеличкий діалог із персонажем, і граємо в "три в ряд", що є імітацією бою. Кожного персонажа треба перемогти тричі.

ArmA II: Operation Arrowhead

 Ця гра є незалежним доповнення "ArmA II". А розробники вже довели що вміють вчитися на помилках та, принаймні, виправлятися, тож я мав певні позитивні очікування.
Також тут є три DLC (завантажувальний контент), але про все по порядку.

 Події "ArmA II: Operation Arrowhead" розгортаються через кілька років після "інциденту" в Чорнорусії, що його було описано в "ArmA II". І знову на мапі з'являється нова гаряча точка. Цього разу Такистан.
Як не рідко буває у "...стан" країнах, до влади там приходить військовий - Азіз, пред'являє претензії, що до несправедливості визначених кордонів його країни, і зрештою починає військове вторгнення до сусідньої держави (цього разу жертвою стає Карзегстан, на території якого розроблено чимало нафтових родовищ).
На знищення агресорського режиму посилаються війська США. Перша спроба ліквідації Азіза провалюється, тож починається повномасштабна військова операція.

Tomb Raider II

 Після проходження "Lara Croft and the Guardian of Light" мені так закортіло пограти в щось із серії "Tomb Raider", що я не втримався і взявся за цю гру. До того ж я був цілком задоволений як оригіналом так і ремастером "Tomb Raider: Anniversary".
Грав на PS-подібному геймпаді, налаштованому через програмку "Xpadder", що імітує введення із клавіатури.
А ще так сталося, що це перша гра, певну частку якої я пройшов використовуючи Steam Deck. Хмарне збереження ця гра не підтримує, тож я просто перекидав сейви з компа на Steam Deck, і навпаки.

 "Tomb Raider II" починається заставкою, яка одразу спойлерить нам фінального боса (і навіть як його вбити). Показано древній Китай, та дракона (більше схоже на велетенську вогнедихальну ящірку) який атакує монахів. Так трапилося, що один із монахів помічає кинджал, який стирчить із тіла дракона. Йому вдається висмикнути цей кинджал, і це призводить до смерті дракона. Потім показано, що монахи заховали цей кинджал в якомусь храмі.

Jackal (NES)

 Продовжую час від часу грати й в NES-івські ігри, а тут якраз випала можливість пройти щось в коопі. Перше що спадає на думку - "Contra", але її ми вже пройшли, тож я згадав саме про цю гру (може й співпадіння, але також розроблена Konami).

 "Jackal" - шут-ем-ап із виглядом зверху, з можливістю одночасної гри вдвох. Граємо джипами оснащеними кулеметами. Їздити можна в будь-якому напрямку, а от кулемет стріляє тільки вперед. Також є альтернативний вогонь (за напрямком руху джипа), це ручні гранати, які можна прокачати до ракет із великою зоною ураження. Сама ж прокачка відбувається за допомогою підібраних і врятованих полонених.

Team Sonic Racing

 Мені достатньо сильно сподобались попередні частини "перегонів Соніка", тож не дивно що я взявся за проходження і цієї гри. Грав кооперативно із двоюрідним братом, по спліт-екрану.

 "Team Sonic Racing" - перегони із перестрілками в стилі "Crash Team Racing", проте з акцентуванням в КОМАНДНУ роботу. Тобто для перемоги потрібно не просто приїхати першим, а щоб вся твоя команда з трьох гонщиків, за сумою набраних очок, опинилася на першому місці.
Основною фішкою та відмінністю від попередніх частин є класи гонщиків: швидкісний, інженерний та силовий. Відповідно, в кожній команді представлено по одному гонщику кожного класу. Швидкісний клас (наприклад Сонік) - має найвищі швидкісні показники та генерує невелику вибухову хвилю в момент пришвидшення (бусту), яка може знищити об'єкти які в нього летять. Інженер (наприклад Тейлз) може їздити по бездоріжжю (пісок, висока трава, мілководдя...) не втрачаючи швидкість, а силовик (наприклад Наклз, *не плутати з "Уганда Наклз") - можуть пробивати собою малі перешкоди (льодяні сталагміти, ящики, стопки казиношних фішок...) також не втрачаючи швидкості. Крім того, є види зброї які можуть підібрати тільки певні класи.

Painkiller: Hell & Damnation

 Якось дуже давно я пройшов оригінальний "Painkiller", який мені видався похмурим та повільним "Serious Sam", але сподобався. Ну а саме "Painkiller: Hell & Damnation" мене зацікавив тим, що це кооперативний "Painkiller".

 Власне, вище повністю описано чим являється ця гра. Справа в тому, що тут представлені рівні однокористувацької кампанії із того самого першого "Painkiller", тільки із можливістю грати в них удвох. Взагалі-то, розробники навіть намагалися додати нового сюжету, типу після подій оригіналу (нагадаю, що ми застрягли між раєм та пеклом), до нас приходить сама Смерть і пропонує угоду: 7 легіонів душ в обмін на повернення до дружини. Також до нас приєднується Єва (вже не пам'ятаю чи вона "та сама"), і ми знову вирушаємо по тим самим локаціям, вбиваючи демонів та збираючи душі, але тепер вже вдвох. Сюжетик так собі, м'яко кажучи, але я й не через історію брався за цю гру.

Gang Beasts

 Наклав оком на цю гру ще під час її раннього доступу, але я зазвичай не купую недороблені проєкти, та й ціна на мій погляд була завищена.

 "Gang Beasts" представляє собою комедійний файтинг, що навіть скоріше відноситься до паті-ігор. Багато можливостей кастомізації кожного бійця, велика кількість арен, жменька режимів та купа ржаки під час гри.

 Власне, в чому ця ржака? Крім візуального стилю та звукового оформлення, це механіка боївки.
В нас є окремі удари правої та лівої руки, головою та ногою і стрибок. Якщо ж затиснути будь яку із цих кнопок, ми отримуємо вже іншу дію: затискаємо удар рукою - хапаємось цією рукою (за будь що), затискаємо удар головою - прогинаємося назад в стилі Нео... Штука в тому, що гра не розказує ні про які прийоми чи можливості, тож гравці самі все це знаходять. А щоб новачку дізнатися, який цирк тут можна виробляти, достатньо просто зайти в онлайн (хоча спочатку там доведеться добряче наржатися).

Serious Sam VR: The First Encounter

 Ще в дитинстві (школа) я пройшов "Serious Sam: The First Encounter", отримавши незабутні враження. Пізніше, вже в інституті, я перепройшов цю гру в кооперативі із однокурсником. Після відкриття для себе Steam, коли працював ще на першому місці роботи, я грав вже в ремастер "Serious Sam HD: The First Encounter". Того ж року, граючи в "Serious Sam HD: The Second Encounter", я виявив що вона включає в себе й той самий ремастер, що я недавно здолав... і я знову його пройшов.
На другій своїй роботі, я придбав собі VR, і тут же розробники Croteam кинули в мене цією грою - "Serious Sam VR: The First Encounter". Що ж, доведеться грати - подумав я, хоча добрався до неї вже на третьому місці роботи. Проходив на середньому рівні складності.