Kingdom Hearts - Re:Chain of Memories

 Пройшовши "Kingdom Hearts - Final Mix", я зрозумів що був трохи поспішив, бо там були персонажі з "Final Fantasy X", з якою я на той момент ще не був знайомий. Тож поставивши серію "Kingdom Hearts" на паузу, я таки пройшов вищезгадану Фіналку, до того ж передивився деякі Діснеївські фільми (до речі тільки зараз помітив як сильно анімація від Disney вплинула на розвиток японської анімації), і от настав час повертатися в цей дивовижний Світ.
Другою грою серії була "Kingdom Hearts: Chain of Memories", яка виходила тільки на Game Boy Advance, проте пізніше вона була адаптована під PlayStation 2, і була випущена під назвою "Kingdom Hearts - Re:Chain of Memories". Саме ця адаптація і потрапила до збірки "Kingdom Hearts HD 1.5 + 2.5 ReMIX", що є на ПК, і в яку я саме і граю.
Знову використовував XBox подібний геймпад, і стандартну складність.
Ах так, і додатково попереджу, що тут я нещадно спойлерю по першій частині, тож - на свій острах та ризик...

 Ця гра починається рівно в тому ж місці де закінчується оригінал: Ансема - переможено; Браму Пітьми - зачинено; Ріку і Міккі - залишилися на темній стороні брами; Кайрі - повернулась на Острів, із обіцянкою чекати Сору і Ріку; Сора, Гуфі і Дональд - переслідують Плутто, із надією знайти Міккі і Ріку. До речі, стартова заставка цієї частини, показує події попередньої за допомогою кліпа в стилі GMV.
Отож, ідучи по слідах Плутто, під час однієї із ночівель під відкритим небом, до Сори являється людина в чорному балахоні, й попереджає його про те, що попереду його чекає те, що він шукає, але йому доведеться й щось втратити, і щоб пригадати найважливіше іноді треба щось забути. Продовживши свій шлях на наступний день, друзі підходять до Замку Забуття. А зайшовши до середини, вони відчувають впевненість в тому, що Міккі і Ріку десь поряд.

Unreal Tournament

 В першій половині нульових, в часи розквіту комп'ютерних клубів, майже всі гравці ділилися на дві групи: прихильники "Counter-Strike" (до якої і я себе відносив) та прихильники "Quake". Тактика проти швидкості, реалізм проти фантастики, командні дії проти індивідуальної майстерності... чим не клондайк для холіварів. Але тоді також майже всюди була встановлена і "Unreal Tournament", яка як не дивно подобалась обом групам, хоча й більш схожа саме на "Quake". Але ЧОМУСЬ в неї зовсім не часто грали...

 Ця гра - до зубного скреготу арена-шутер від першої особи. Як наслідок, сюжет як такий тут відсутній. В стартовій заставці нам лише повідомляють, що в майбутньому, через рівень насильства, що постійно збільшується, величезна корпорація організовує Турнір, де учасники на закритих аренах, маючи в доступі непоганий арсенал зброї, намагаються вбити одне одного. Ну і звісно, за цими боями спостерігають безліч глядачів (привіт "The Running Man" 1987). Власне, одним із таких бійців ми і граємо. Обрали зовнішній вигляд, ввели свій нікнейм, і вперед до Чемпіонства.

Silent Hill: Ascension (Android)

 Ну що ж, от і прийшла пора нового "Silent Hill", першого із пачки анонсованих, після довгої перерви.

 "Silent Hill: Ascension" являє собою інтерактивний серіал, причому про це було заявлено ще в анонсі, і тому я абсолютно не розумію кіпіш із приводу того, що "там не можна керувати"...
Але, все ж таки, що це таке? Це CG серіал, що транслюється щоденно, частинками епізодів по 5-8 хвилин на день (один епізод 30-50 хв). Потім, протягом доби відбувається голосування серед глядачів (як має вчинити той чи інший персонаж в певній ситуації), від результатів якого залежить подальший розвиток сюжету.
Як на мене, то звучить доволі непогано. Тобто події розвиватимуться не завжди як хочеш саме ти, але свою частинку впливу має кожен.
Ну і з приводу питання: "а чи це можна вважати грою", скажу що є візуальні новели (які я точно вважаю іграми), в яких взагалі немає вибору дій, тож однозначно - так.

 Що до сюжету, нам паралельно подають дві окремі історії.
Одна відбувається в США, в штаті Пенсільванія. Розповідається про місцевий культ. Одна з головних героїнь - Рейчіл, проводить обряд приєднання нового учасника - дівчини на ім'я Джой, яку вбиває монстр, що раптово з'являється нізвідки. Коли Рейчіл приходить до тями, інші члени культу розказують їй, що тіло Джой вже забрала поліція, а її смерть пов'язана із аневризмом. Після того як Рейчіл розповіла про те що сталося і що вона бачила, голова культу - Ксав'єр, приходить до висновку, що Рейчіл - обрана, і має провести всіх крізь темряву до світла... звичайна культистська хрінь... Як написано в священних писаннях цього культу: "хоча інші бачили монстрів, я бачив порятунок", що до речі є чи не єдиним посиланням до оригінальної серії. Рейчіл, все частіше починає бачити монстрів, а її чоловік - Ерік (якого вона також затягла до культу, але нічого йому не розповідає, бо він тільки нещодавно приєднався) дружить із братом Джой - Тобі, який люто ненавидить цей культ.

S.T.A.L.K.E.R.: Call of Pripyat

 Остання гра запланованого мною марафону по франшизі, який я розпочав на початку жовтня, і хотів пройти протягом осені, бо "S.T.A.L.K.E.R." - це осінні ігри. Так от, забігаючи наперед: останній мій сейв в цій частині, який гра робить прямо перед фінальною заставкою, датовано 30/11/2023 в 23:52... так що ледь-ледь встиг, хоч і "пропилососив" там геть усе.
Знов грав на складності "Ветеран" із вимкненим прицілом-хрестовиною.
Ну і ще, можу похизуватися, що я був присутній на "S.T.A.L.K.E.R. - FEST 2009", присвяченого виходу цієї гри.

 "S.T.A.L.K.E.R.: Call of Pripyat" - є продовженням оригінальної гри (S.T.A.L.K.E.R.: Shadow of Chernobyl). Після вимкнення Міченим Випалювача Мізків, всі ломанулися до центру Зони: хто до Клондайку Артефактів, хто до всемогутнього Виконавця Бажань, хто за розгадкою таємниці виникнення Зони...
Військові також не проспали момент, і почали операцію "Фарватер": десятки військових гелікоптерів із десантом, були направлені до центру Зони, із завдання взяти його під повний контроль. Проте операція провалилася. Із невідомих причин зв'язок із усіма бортами було перервано, а самі гелікоптери потерпіли аварій в різних ділянках Зони. Для розслідування причин провалу, СБУ виряджає свого оперативника під прикриттям - майора Дегтярьова, в минулому досвідченого сталкера. Саме його нам і дають від керування, вже за Випалювачем Мізків. Відомі місця падіння декілько гелікоптерів, всю іншу інформацію нам належить збирати самотужки.

S.T.A.L.K.E.R.: Clear Sky

 Друга гра франшизи, приквел. Найчастіше вважається гіршою з трьох.
Цей раз проходив на складності Ветеран, із вимкненим прицілом-хрестовиною. Вперше - саме Steam версію, та на широкоформатному екрані 16:9 (24").

 "S.T.A.L.K.E.R.: Clear Sky" починається приблизно за півроку до подій першої гри, й пояснює як Мічений опинився в Вантажівці Смерті.
Головний герой цієї частини - найманець на прізвисько Шрам. Ведучи Зоною групу учених, вони потрапляють під надпотужний Викид. Прийшовши до тями, головний герой дізнається, що він єдиний вцілілий з групи. Його знайшли і принесли на свою базу члени майже нікому невідомого угруповування Чисте Небо. Їх мета - вивчення Зони, та пошук можливості співіснування з нею. Вони з усіх сил намагаються приховувати свою діяльність, для того щоб їх не втягли в розбірки між іншими угрупуваннями, тож і основна база в них знаходиться на болотах.
Також лідер Чистого Неба - Лебєдєв, пояснює Шраму, що те що він вижив після такого потужного Викиду - не просто збіг, так само як і той факт, що його взагалі ЗНАЙШЛИ на болотах. До того ж, огляд показав, що його організм зазнав впливу на молекулярному рівні, й він став сильнішим, швидшим, витривалішим... проте кожен наступний Викид, хоч ніби як і заряджає Шрама енергією, проте й поступово вбиває його, бо організм просто не може витримати такого перевантаження.
За наявною в Чистого Неба інформацією, цей надпотужний Викид відбувся не просто так. Це реакція Зони на ЩОСЬ. Раніше Зона знаходилася в певній стабільності, придатній для аналізу та прогнозування. Так само і її гості - сталкери, угруповування міцно тримали свої території, безпечні шляхи - розвідані, місця знаходження артефактів - визначені, проходи до центру Зони заблоковані... Та після цього останнього Викиду все змінилося, Зона - повністю перекроїлася, на раніше безпечних шляхах тепер можна й не пройти від нових аномалій, зате відкрився доступ в місця куди раніше було - зась. І люди в Зоні змінилися, раптово, наче з ціпка зірвалися, почалися сутички за нові території, розпочалася велика війна між угрупуваннями.

S.T.A.L.K.E.R.: Shadow of Chernobyl

 Спеціально дочекався початку осені щоб стартонути марафон по цій серії, це ж бо най-осінніша ігрова серія.
Звісно я вже багато разів проходив всі (на даний момент - три) частини, в тому числі і на найвищій складності, та й офіційні збірки оповідань до кожної гри - давно прочитані. Проте раніше я грав лише в дискові версії, але файні хлопці із GSC зробили такий подарунок: ввівши на офіційному сайті ключ для мережевої гри, отримуєш ключ активації цієї гри в Steam, так всі три частини й опинилися в моїй бібліотеці Steam (це було дуже давно, тепер такої можливості немає).
Минулий досвід показав, що грати на найвищій складності недуже приємно, тому цей раз проходив на "Ветерані", звісно із офіційною українською локалізацією, та для різноманітності - вимкнув собі приціл-хрестовину. Ах так, і це виходить, що я вперше грав саме в цю частину на широкоформатному 16:9 моніторі (24"), до цього гравши тільки на 4:3 (18").

 Події "S.T.A.L.K.E.R.: Shadow of Chernobyl" відбуваються в альтернативній реальності, де в 2008-му році, в Чорнобильській Зоні Відчуження стався потужний вибух, згідно із супутниковими знімками - епіцентр якого знаходиться за кілометр від ЧАЕС. Всі евакуаційні та експедиційні заходи провалились, бо майже кожен, кого було відправлено до нової Зони, гинули через невідомі раніше науці аномальні утворення та високий рівень радіоактивності. Згодом площа Зони раптово сильно збільшилася, поглинувши багато військових із технікою та лабораторій, що були встановлені по периметру...
Пройшов певний час, і в Зону почали пробиратися поодинокі люди, хтось - із цікавості, хтось - тікаючи від закону, хтось - намагаючись збагатитися шляхом збору інформації, аномальних зразків, чи просто мародерством... Тих одинаків стали називати сталкерами. Багато із них гинули, та хто повертався - приносив звідти дивні-дива - артефакти, які мали фізіологічний вплив на людей (як позитивний, так і негативний). Ці "подарунки" Зони мають не тільки велику наукову цінність, але й коштують велику суму грошей на чорному ринку, тож кількість сталкерів тільки зростала.

Sherlock Holmes: The Awakened - Remastered

 Третя гра про Шерлока від Frogwares. Але я взявся саме за Remastered версію (оригінал не  доступний в Steam), ну і також варто зазначити, що в цьому році вийшов ремейк саме цієї частини. Особливість даної гри ще й в тому, що крім використання творчості Артура Конан-Дойла в основі, вона також спирається і на твори Говарда Філіпса Лавкрафта (першочергово на "Поклик Ктулху"), який є взагалі моїм улюбленим письменником.
Але одразу попереджу про дуже важливу річ: якщо будете грати, ОБОВ'ЯЗКОВО зайдіть в файлик %APPDATA%\Games\<локалізована директорія гри>\setup.ini і змініть параметр frequency на максимальну частоту оновлення екрана, яка підтримується вашим монітором. Інакше використовується низька частота, від чого потім сильно болять очі.

 "Sherlock Holmes: The Awakened" починається із того, що Холмс нудьгує на Бейкер Стріт 221б, і жаліється Ватсону на те що немає жодної цікавої справи: "Схоже, що злочинна романтика вичерпалася в кримінальному світі", каже він.
Прогулявшись до книжкового магазину (потішивши там себе вправою на логіку) та назад, нас перехоплює Ватсон, і просить підійти до маєтку його пацієнта. Виявляється, що в хазяїна цього будинку пропав слуга, якого той привіз із Африки. Поліція запевняє, що парубок найвірогідніше подався до якогось борделю, тож через певний час сам повернеться із порожніми кишенями та багатим досвідом. Але його господар відкидає цю можливість, бо він взагалі нічого не платив своєму робітнику, а той ще й не знає англійської мови, та й не з ким не спілкувався. Оглянувши подвір'я та місце проживання зниклого працівника, не зважаючи на жахливі умови його утримання та цілком логічний мотив для втечі, Холмс все ж знаходить докази, що двоє людей (один із яких іноземець) перелізли через паркан та викрали нещасного, застосувавши на ньому наркотичну речовину.
Саме ця (на перший погляд незначна) справа і дає початок великому розслідуванню, яке нам пропонують провести протягом гри.

Sherlock Holmes: The Secret of the Silver Earring

 Друга гра про Шерлока від української компанії Frogwares. Після не надто вдалої першої - "Sherlock Holmes: The Mystery of the Mummy", розробники попрактикувалися на "Journey to the Center of the Earth" по роману Жуля Верна, і от настав час повернутися до творчості Артура Конан-Дойла.
Одразу відмічу, що ця гра вже нормально запускається на сучасних системах, хоч лише і в форматі 4:3.

 "Sherlock Holmes: The Secret of the Silver Earring" починається із того, що Холмс отримує листа від знайомого із англійського уряду, в якому його просять прибути, в якості гостя, на святковий вечір, що влаштовує заможний підприємець, із нагоди повернення його дочки в Англію, після 6-ти річного навчання в Швеції, а також з настанням її вісімнадцятиріччя. Справа в тому, що на цьому вечері буде виступати оперна примадонна, до репутації якої є певні сумніви, але яку було запрошено також на інше свято, присвячене дню народження англійського парламентаря. Тож Холмса просять переконатися, що вона може бути гідним гостем прийому такого рівня.
Разом з Шерлоком запрошують і Ватсона, тож вони прибувають на цей вечір. І от на його відкритті, під час привітальної промови сера Бромсбі (того самого підприємця), чується постріл, господар падає мертвим, а в бічних дверях гості помічають його дочку в білій куряві, яка ховає щось в свою сумочку. Холмс одразу наказує зачинити двері маєтку... розслідування розпочато!

Sherlock Holmes: The Mystery of The Mummy

 Звичайно, Шерлок Холмс - найвідоміший у світі детектив. І що цікаво, найвідоміша в світі лінійка ігор про Холмса створена саме українською компанією "Frogwares". Хлопаки вже створили 14-ть ігор для різних платформ, включаючи навіть Nintendo DS, і судячи з усього не планують зупинятися.
Я ж звісно купив майже всі ці ігри (не рахуючи консольних ексклюзивів і останньої на даний момент), і от нарешті вирішив познайомитися із ними. Ну і з чого починати, як не із найпершої (яка є взагалі першою грою компанії)?!
Ще, мабуть, варто попередити, що я таки вкрай рідко брався за point-and-klick квести: не рахуючи жменьки всіляких руссо-квестів (типу "ШтЫрлиц"), в пам'яті спливає лише "1953: KGB Unleashed".

 "Sherlock Holmes: The Mystery of The Mummy" - безкоштовна в Steam, проте із дуже низькими оцінками. Причиною цього, першочергово, є те що на сучасних операційних системах в грі не працює миша (просто стрибає на місці). І на жаль, фікс для цього не такий простий, як хотілося б, ще й в якості побічного ефекту змушує грати ТІЛЬКИ в віконному режимі.
Найкращий, як на мене, опис фікса знаходиться тут: посилання на YouTube.

Halo 3

 Після проходження "Halo 2: Anniversary" (яка мені дуже сподобалась) я зробив довгу паузу, під час якої прочитав "Halo: the Fall of the Reach" (передісторія, створення Мастера Чіфа) та "Halo: The Flood" (переказ подій першої гри із додатковою інформацією, дуже рекомендую прочитати ПЕРЕД другою частиною). І от нарешті вирішив, що таки пора повернутися до проходження цієї серії.
Грав в версію, також, із "Halo: The Master Chief Collection", на Героїчній (передостанній) складності, на клаво-миші.

 "Halo 3" починається із того, що Мастер Чіф валяється в джунглях на Землі, в заблокованому Мельнірі без ознак життя, його знаходить чорношкірий капітан із сигарою (замість імені, він мені запам'ятався саме так). Розблокувавши костюм Чіфа, і вже ледь не пустивши "скупу чоловічу сльозу", наш головний герой в гірших традиціях фільмів 80-х (гра, нагадаю, 2007-го) схоплюється на ноги в стилі "Пфффф... Та то фігня".
Також в цьому загоні десантників присутній Арбітр, раси Елітів. І чорношкірий командир ледь встигає зупинити 117-го, від вбивства нового союзника. Тут мушу зізнатися, що мені довелося відкривати YouTube і дивитися на чому там закінчилися розповідь про Спартанця й, банально, чому він валяється в лісі... А це через те, що головним героєм минулої частини я вважаю саме Арбітра, тож його сюжетну гілку я таки добре пам'ятав на відміну від подій пов'язаних із Чіфом...