Isekai Quest

 Через вимкнення світла, я думав: що б обрати для проходження на SteamDeck... Власне, зрештою мій вибір припав саме на цю гру. Все таки хентай на портативці... а чому б і ТАК ?!
Також варто зазначити, що це перша гра яку я повністю пройшов на SteamDeck.

 Отож зустрічайте "Isekai Quest". Гра жанру "три в ряд", із візуальною новелою, невеличким вкрапленням РПГ-елементу та хентаєм в якості винагороди.
Сюжет тут, звісно, чисто для галочки, але менше з тим. Комп'ютерний задрот-одинак вибирається зі своєї "барлоги" аби купити собі попоїсти Мівіни. Та світ за вікном жорстокий, і по дорозі до магазину його збиває фура. Приходить до тями хлопак в Ісекаї (так японці називають "інший вимір", я ж буду використовувати це слово тут, як назву цього світу). Його зустрічає "пакемон", вводить в курс справи, дає перші очки прокачки, і наш герой хапає меч та вирушає в подорож з метою створити в Ісекаї власний гарем (ну а чого ще чекати від задрота-одинака).
Власне це і все. Перед нами мапа на якій є 7 локацій, на кожній із яких один персонаж жіночої статі. Власне, клікаємо по локації, читаємо невеличкий діалог із персонажем, і граємо в "три в ряд", що є імітацією бою. Кожного персонажа треба перемогти тричі.

ArmA II: Operation Arrowhead

 Ця гра є незалежним доповнення "ArmA II". А розробники вже довели що вміють вчитися на помилках та, принаймні, виправлятися, тож я мав певні позитивні очікування.
Також тут є три DLC (завантажувальний контент), але про все по порядку.

 Події "ArmA II: Operation Arrowhead" розгортаються через кілька років після "інциденту" в Чорнорусії, що його було описано в "ArmA II". І знову на мапі з'являється нова гаряча точка. Цього разу Такистан.
Як не рідко буває у "...стан" країнах, до влади там приходить військовий - Азіз, пред'являє претензії, що до несправедливості визначених кордонів його країни, і зрештою починає військове вторгнення до сусідньої держави (цього разу жертвою стає Карзегстан, на території якого розроблено чимало нафтових родовищ).
На знищення агресорського режиму посилаються війська США. Перша спроба ліквідації Азіза провалюється, тож починається повномасштабна військова операція.

Tomb Raider II

 Після проходження "Lara Croft and the Guardian of Light" мені так закортіло пограти в щось із серії "Tomb Raider", що я не втримався і взявся за цю гру. До того ж я був цілком задоволений як оригіналом так і ремастером "Tomb Raider: Anniversary".
Грав на PS-подібному геймпаді, налаштованому через програмку "Xpadder", що імітує введення із клавіатури.
А ще так сталося, що це перша гра, певну частку якої я пройшов використовуючи Steam Deck. Хмарне збереження ця гра не підтримує, тож я просто перекидав сейви з компа на Steam Deck, і навпаки.

 "Tomb Raider II" починається заставкою, яка одразу спойлерить нам фінального боса (і навіть як його вбити). Показано древній Китай, та дракона (більше схоже на велетенську вогнедихальну ящірку) який атакує монахів. Так трапилося, що один із монахів помічає кинджал, який стирчить із тіла дракона. Йому вдається висмикнути цей кинджал, і це призводить до смерті дракона. Потім показано, що монахи заховали цей кинджал в якомусь храмі.

Jackal (NES)

 Продовжую час від часу грати й в NES-івські ігри, а тут якраз випала можливість пройти щось в коопі. Перше що спадає на думку - "Contra", але її ми вже пройшли, тож я згадав саме про цю гру (може й співпадіння, але також розроблена Konami).

 "Jackal" - шут-ем-ап із виглядом зверху, з можливістю одночасної гри вдвох. Граємо джипами оснащеними кулеметами. Їздити можна в будь-якому напрямку, а от кулемет стріляє тільки вперед. Також є альтернативний вогонь (за напрямком руху джипа), це ручні гранати, які можна прокачати до ракет із великою зоною ураження. Сама ж прокачка відбувається за допомогою підібраних і врятованих полонених.

Team Sonic Racing

 Мені достатньо сильно сподобались попередні частини "перегонів Соніка", тож не дивно що я взявся за проходження і цієї гри. Грав кооперативно із двоюрідним братом, по спліт-екрану.

 "Team Sonic Racing" - перегони із перестрілками в стилі "Crash Team Racing", проте з акцентуванням в КОМАНДНУ роботу. Тобто для перемоги потрібно не просто приїхати першим, а щоб вся твоя команда з трьох гонщиків, за сумою набраних очок, опинилася на першому місці.
Основною фішкою та відмінністю від попередніх частин є класи гонщиків: швидкісний, інженерний та силовий. Відповідно, в кожній команді представлено по одному гонщику кожного класу. Швидкісний клас (наприклад Сонік) - має найвищі швидкісні показники та генерує невелику вибухову хвилю в момент пришвидшення (бусту), яка може знищити об'єкти які в нього летять. Інженер (наприклад Тейлз) може їздити по бездоріжжю (пісок, висока трава, мілководдя...) не втрачаючи швидкість, а силовик (наприклад Наклз, *не плутати з "Уганда Наклз") - можуть пробивати собою малі перешкоди (льодяні сталагміти, ящики, стопки казиношних фішок...) також не втрачаючи швидкості. Крім того, є види зброї які можуть підібрати тільки певні класи.

Painkiller: Hell & Damnation

 Якось дуже давно я пройшов оригінальний "Painkiller", який мені видався похмурим та повільним "Serious Sam", але сподобався. Ну а саме "Painkiller: Hell & Damnation" мене зацікавив тим, що це кооперативний "Painkiller".

 Власне, вище повністю описано чим являється ця гра. Справа в тому, що тут представлені рівні однокористувацької кампанії із того самого першого "Painkiller", тільки із можливістю грати в них удвох. Взагалі-то, розробники навіть намагалися додати нового сюжету, типу після подій оригіналу (нагадаю, що ми застрягли між раєм та пеклом), до нас приходить сама Смерть і пропонує угоду: 7 легіонів душ в обмін на повернення до дружини. Також до нас приєднується Єва (вже не пам'ятаю чи вона "та сама"), і ми знову вирушаємо по тим самим локаціям, вбиваючи демонів та збираючи душі, але тепер вже вдвох. Сюжетик так собі, м'яко кажучи, але я й не через історію брався за цю гру.

Gang Beasts

 Наклав оком на цю гру ще під час її раннього доступу, але я зазвичай не купую недороблені проєкти, та й ціна на мій погляд була завищена.

 "Gang Beasts" представляє собою комедійний файтинг, що навіть скоріше відноситься до паті-ігор. Багато можливостей кастомізації кожного бійця, велика кількість арен, жменька режимів та купа ржаки під час гри.

 Власне, в чому ця ржака? Крім візуального стилю та звукового оформлення, це механіка боївки.
В нас є окремі удари правої та лівої руки, головою та ногою і стрибок. Якщо ж затиснути будь яку із цих кнопок, ми отримуємо вже іншу дію: затискаємо удар рукою - хапаємось цією рукою (за будь що), затискаємо удар головою - прогинаємося назад в стилі Нео... Штука в тому, що гра не розказує ні про які прийоми чи можливості, тож гравці самі все це знаходять. А щоб новачку дізнатися, який цирк тут можна виробляти, достатньо просто зайти в онлайн (хоча спочатку там доведеться добряче наржатися).

Serious Sam VR: The First Encounter

 Ще в дитинстві (школа) я пройшов "Serious Sam: The First Encounter", отримавши незабутні враження. Пізніше, вже в інституті, я перепройшов цю гру в кооперативі із однокурсником. Після відкриття для себе Steam, коли працював ще на першому місці роботи, я грав вже в ремастер "Serious Sam HD: The First Encounter". Того ж року, граючи в "Serious Sam HD: The Second Encounter", я виявив що вона включає в себе й той самий ремастер, що я недавно здолав... і я знову його пройшов.
На другій своїй роботі, я придбав собі VR, і тут же розробники Croteam кинули в мене цією грою - "Serious Sam VR: The First Encounter". Що ж, доведеться грати - подумав я, хоча добрався до неї вже на третьому місці роботи. Проходив на середньому рівні складності.

FOCUS on YOU

 "FOCUS on YOU" розповідає історію про створення підліткової пари: хлопця, що займається фотографією, та миловидної дівчинки Юа.

 Ця VR гра - дуже лайтовий симулятор побачень, із непоганим режимом фотографування. Одразу відмічу, що тут немає ні сексуального вмісту, ні навіть наготи, а вся ставка робиться на милоту. Щоб було зрозуміло, якщо надто наблизитися до дівчини, окуляри просто забарвлюються сірим кольором, позбавляючи тебе зору.

 Історія відображає події від першої випадкової зустрічі, до святкування 100 денного ювілею (ні, всі ці дні нам грати не доведеться).
Ігровий процес будується за принципом: вступ - підготування до побачення, зазвичай із використанням мобільного телефону (дуже примітивна імітація чат-переписки); зустріч - невелика сценка із фліртом з Юа; фотосесія - даємо вказівки Юа для позування, та робимо не більше 10-ти фото; закінчення - ще одна сценка із Юа, із більшим нахилом до романтики; і так по колу протягом всієї гри.

Namco Museum Archives: Volume 1

 Якось у мене було загострення ностальгії, і я почав шукати в Steam 8-16 бітні ігри. Багацько я тоді накупив: "Castlevania Anniversary Collection", "Contra Anniversary Collection", "SEGA Mega Drive and Genesis Classics"... серед іншого також була і ця збірочка.

 "Namco Museum Archives: Volume 1" пропонує нам 11 восьми-бітних ігор (10 оригіналів з NES та Famicom, плюс 1 гра 2020 яка повністю вписується в стиль збірки). Звісно, як видно із назви, всі вони розроблені компанією "Namco".

 Є така приказка: "Життя - як старі ігри, в них неможливо виграти. З кожним рівнем вони стають все швидше та складніше, аж до поки ти не помреш". Насправді це зумовлено тим, що свого часу ігри (ті що старі) робилися під ігрові аркадні автомати, тож головною метою для них було викачування монет із дітлахів, саме звідси і походить нескінченне нарощування складності. Багато таких аркадних ігор були портовані і на домашні консолі. Саме їх версії і представлені в цій збірці.

Lara Croft and the Guardian of Light

 В трейлерах та на скріншотах (тобто в ознайомчому матеріалі перед купівлею) ця гра не виглядає чимось цікавим, такий собі "Alien Shooter" із пазлами. Але є три АЛЕ: по-перше - вона відноситься до серії "Tomb Raider", яку я дуже поважаю; по-друге - вона підтримує кооператив, чи навіть розрахована на нього; по-третє - в ній є можливість кооперативно грати на одному екрані.
Тож обираючи із товаришем наступну гру для сумісного проходження, вирішили взятися саме за неї. Грали по мережі, обоє використовували геймпади.

 "Lara Croft and the Guardian of Light", будемо чесними, над історією (сюжетом) особливо не париться. Лара Крофт (розкрадачка гробниць, якщо що) як це вже багато разів відбувалося, об'єднується із бандитами, щоб знайти загублену реліквію в Південній Америці - древнє дзеркало, в яке за легендою було ув'язнено злого бога з культури Майя. Ну і як завжди, знайшовши артефакт, поганці зраджують Лару й намагаються забрати коштовне дзеркало собі, попутно звільняючи зло, яке швиденько вбиває своїх "рятівників".
Крім злого бога, від вічного сну також пробуджується і вартовий, якого було перетворено на статую для того щоб охороняти потойбічного в'язня. Це індіанець Майя на ім'я Тотек. Об'єднавшися із Ларою, вони починають переслідувати втікача... Власне це і все по сюжету. І думаю, що ні у кого немає сумнівів чим це скінчиться.

ArmA II

Оригінальна серія "Operation FlashPoint" є моїми улюбленими іграми на рівні із трилогією "Mass Effect". Для тих хто не в курсі, розробники втратили права на назву цієї серії, саме так і з'явилася "ArmA". Звісно я просто не мав права пройти повз. Проте до першої "ArmA: Armed Assault" в мене було дуже багато претензій, хоча доповнення "ArmA: Queen's Gambit" майже все виправило і я знов був у захваті.
Далі я, як належить дістався вже до цієї гри... і не зміг її пройти. Я не звик висловлювати враження не закінчивши проходження гри, тож просто відклав її в довгий ящик. Це було десь в 2013-2014 році (при Євромайдані, але до війни на Донбасі, і навіть до анексії Криму). Власне, повернутися до неї я вирішив на початку цього року, але після 24-го лютого було не до того. Та пройшов час, окупантів вибили з під Києва, і я таки взявся за другу спробу даної гри.
!!! ПОПЕРЕДЖЕННЯ !!!: Враховуючи сетинг гри та реальні події, коментар містить багато політоти.

Sven Co-op

Що це за звір такий?... "Sven Co-op" - це безкоштовна модифікація гри "Half-Life", що містить саморобні рівні орієнтовані на кооперативне проходження. Саморобність то таке... але є велике АЛЕ: тут присутня адаптація під кооперативне проходження всіх рівнів оригінального "Half-Life". Власне, саме через них ми з комрадом і вирішили взятися за цю гру.

Ці, вище згадані, рівні запускаються як звичайна мапа для мульти-плеєра (тобто, можна почати гру десь із середини), та мають шаблон "hl_c??" або "hl_c??_a?". Проте пройшовши якийсь із цих рівнів, створювати новий - немає потреби, бо наступний буде завантажено автоматично.

А так,... що ще сказати... це "Half-Life", про який вже сказано-пересказано... тож зосереджуся саме на особливостях "Sven Co-op".

Hellpoint: The Thespian Feast

Вже після проходження "Hellpoint" я помітив в Steam якусь "Hellpoint: The Thespian Feast". Як виявилося, багато про неї не скажеш, тож цей опис можна вважати доповненням до основного опису.

Грубо кажучи це Демка основної гри. Вона безкоштовна і містить лише одну локацію (одну із останніх до речі - "Порт Ісоудун") із повної версії гри. В описі сказано, що це "типу сиквел". Мушу визнати, що на початку тут навіть дають сюжет. Гравець прибуває на станцію Ірід Нова, для того щоб знайти свого батька, бо саме ця станція є останнім відомим місцем його знаходження. Проте далі цього вступу сюжет не розвивається. А після перемоги над босом цієї локації (багаторукий велетень), гра просто обривається і нас викидає на головний екран.

Із особливостей. Нам дають вже прокачаного бійця, який чомусь і далі прокачується дуже швидко.
Доступна локація - повна (без очевидних обмежень), але ізольована від інших.
Проходиться ця гра... демо, за один суттєвий присіст.
Цікаво, що персонаж створений для цієї демки, буде відображатися і в списку персонажів основної гри, проте завантажити його звідти неможливо.

Як не дивно, я таки рекомендую "Hellpoint: The Thespian Feast" для проходження перед покупкою "Hellpoint". Це БЕЗКОШТОВНЕ демо в повній мірі дає можливість ознайомитися із бойовою системою, та із деякими особливостями ігроладу.

Hellpoint

Хотілося із двоюрідним братом пограти у щось серйозне по спліт-скріну, і трохи пошукавши в Steam по тегу "Кооперативна гра на одному екрані" я натрапив на цю гру. Власне сама ідея "Dark Souls"-подібної гри в космосі мене зацікавила, єдине що насторожувало, це візуальна подібність локацій на всіх скріншотах, але вирішив таки ризикнути.

"Hellpoint" починає свою розповідь із того, що ми приходимо до тями в мілкому басейні біля транспортного човна, в ангарі космічної бази. Очевидним є те, що ми не людина (принаймні не зовсім людина), також доволі швидко нам дають зрозуміти, що нас було штучно створено, проте цілі (чи навіть сенс нашого існування) нам наразі невідомі.
Як заведено у "Dark Souls"-подібних іграх, брифінгу чи передісторії як такої нам не дають, а одразу випускають в світ: іди куди хочеш, роби що можеш...
Власне, знаходимося ми на космічній станції Ірід Нова. Вона розташована біля Чорної Діри, завдяки чому отримує постійне енергетичне відновлення. Проте, сама станція покинута... хоча не зовсім. По ній блукають безліч мутантів, здичавілих людей (деякі з них поклоняються Чорній Дірі як божеству), а також потойбічних (іншовимірних) істот. Ірід Нова - науковий об'єкт, тож на ньому звісно проводили експерименти, ну і за класикою жанру "щось пішло не так", ця станція і отримала свій поточний стан.

Kopanito: All-Stars Soccer

 Пам'ятаю, в дитинстві із двоюрідним братом файно рубалися в "Kunio-kun no Nekketsu Soccer League" на NES. Такий собі "футбол без правил", де чимало (по стандартам тієї консолі) команд-збірних, керуванням одним гравцем та купа веселощів.
Проте набагато пізніше, вже через емулятори, скільки не намагалися, так і не змогли хоча б наблизитися до того фану, що був раніше... на тому і забили.
Проте, якось в Steam я натрапив на "Kopanito: All-Stars Soccer", і одного погляду на постер було достатньо, щоб зрозуміти: "Це ВОНО!".

Отож, ця гра - аркадний футбол, командами 5 на 5 польових, із відсутністю покарань за грубу гру, без штрафних, пенальті та офсайдів... А ще тут просто купа-купезна національних збірних команд, від Аруби до Бразилії, плюс декілька фентезійних збірних (Санта Клаусів, вампірів,...). Звісно присутня і Україна.

Kingdom Hearts - Final Mix

Дуже давно наклав оком на цю гру, і хоч вона в мене вже була в ліцензії на PS2, чомусь так і не наважився почати. Тож час спливав, аж раптом я натрапив на неї в "Epic Games Store", ще й у складі МЕГА збірки "Kingdom Hearts HD 1.5 + 2.5 ReMIX" (в яку, крім першої частини увійшли ще 5-ть ігор серії). Що тут казати, тоді в мене вперше встав на цей магазин...
Крім того, присутня тут версія саме першої частини - не чистий оригінал, а "Kingdom Hearts - Final Mix", по-суті ремастер із покращеними звуком та графікою, і можливо ще й з ігровими доповненнями.

Отож, для тих хто не в курсі про цю гру, і вперше бачить обкладинку, відповідаю на головне питання: "Ні, вам не здалося, тут і справді Гуффі і Дональд поруч із якимись анімешними персонажами". Насправді ця ігрова серія є кросовером всесвітів "Disney" і "Final Fantasy".
"Що за маячня?!", скажете ви, і я з вами можливо погодився б, якби не знав специфічність японської ігрової індустрії. Тож ще до старту я розраховував на те, що гра виявиться не дитячою, та можливо навіть мозковиносною.

The House of the Dead: Overkill (Wii)

Игра попавшая в книгу рекордов Гиннесса за наибольшее количество использования слова "fuck"... и это на платформе Nintendo... Дамы и Господа, конец света наступил ещё в 2009-м году. (апдейт: первенство в данной "категории" было отобрано новым рекордсменом - "Mafia II").

"The House of the Dead: Overkill" подаётся в стиле фильма "Grindhouse" (2007), который в свою очередь пародирует малобюджетным трешовым фильмам 70-х.
Специальный Аген "G" и крутой коп - Исаак Вашингтон, объединяются для того чтобы поймать сумасшедшего учёного - Папу Цезаря, который создаёт и управляет армией зомби. Также нам предстоит встретить пышно...глазую сестру помощника Цезаря, ещё одного очень странного агента и его маму (которую он оооооооооочень любит).
Всё происходящее на экране, в сюжетном плане, треш и троллинг высшей пробы, очень хорошо закошено под Тарантино. Например, лучшая заставка в игре - где два героя едут в фургончике с мороженным, и дискутируют о доверии на основе музыкальных вкусов ("The House of the Dead Overkill - CARNY epilogue" на YouTube).

Battletoads (2020)

Ну что сказать, "Battletoads" вернулись. Признаться всегда считал именно "Battletoads & Double Dragon" лучшей игрой на NES.

Как оказалось, Боевые Жабы 26 лет находились запертыми в симуляции, от чего все их героические поступки получились виртуальными, а вот в реале они просто три лоха, что не могут отличить симуляцию от реальности. Найдя работу и вкусив честного труда, Раш, Зитз и Пимпл решают отправится на поиски Тёмной Королевы, дабы победить её и стать уже настоящими героями. Для этого они арендуют байки... и понеслась.

Tomato Way

Знал что это украинская игра, но долго не покупал, так как её внешний вид... да, кхм. Что мне её продало, так это один из комментов, что мол в ней можно "рубать колорадов".
Правда, всё равно долго не решался начать, но вот: время пришло.

Мы - Томат. Получаем письмо (присланное улиткой) от шерифа, который просит о помощи. И, как бэ это весь сюжет.

Сразу о главнейшей проблеме игры. И нет, это не графика. Здесь нет возможности сменить чувствительность мыши (для меня она была слишком высока, прям ОЧЕНЬ). Конечно, по мере игры привыкается, но... нет, я до сих пор не могу понять, почему здесь нет одной из самых БАЗОВЫХ настроек!